Блог дитячої бібліотеки-філії №14 МКЗК "ЦСБД" м. Дніпро

  "Та, що молиться Богові віршами"

Ірині (Іраїді) Володимирівній Жиленко - дитячій українській письменниці, лауреату Державної премії ім. Тараса Шевченка та премії ім В. Сосюри - 80 років від дня народження

(1941 2013)

Жила я просто, ясно, тихо,

З повітрям чистим круг чола.

Писала я тоненькі книги

Була щаслива, як могла

І. Жиленко

Народилась в Києві 28 квітня 1941 року. Дитинство пройшло на Черкащині. Зовсім маленькою лишилась сиротою і виховувалась у родичів. Тому, мабуть, вірила в людське добро, в чудеса, в казкове перетворення світу. Перший вірш написала в 8 років.

ЇЇ вважають найбагатшою на кольори поетесою. Підраховано, що в її збірках назви кольорів ужито  1059 разів. Поетеса дуже любила квіти. І на честь своїх улюблених фіалок навіть створила літературний жанр "фіалки-вірші".

 Бiльш як пiвстолiття вiдома українська письменниця Ірина Жиленко невтомно трудилася на лiтературнiй нивi, витворюючи власний свiт поетичних «фантазiй i уяв». Якщо звернутися лише до назв її книжок, то чого тiльки письменниця не творила: i грала «Соло на сольфi» (1965), i малювала «Автопортрет у червоному» (1971), а коли прочиняла «Вiкно у сад» (1978), то складала «Концерт для скрипки, дощу i цвiркуна» (1979) або й будувала «Дiм пiд каштаном» (1981), коли ж вiдвiдувала «Ярмарок чудес» (1982), то слухала, як грає «Останнiй вуличний шарманщик» (1985), або дивилась, як грацiйно балансує «Дiвчинка на кулi» (1987), а ще її зачаровувала «Чайна церемонiя...» (1990) та втiшала «Вечiрка у старiй винарнi» (1994), потому приходили «Пори року» (1999) й дарували поетесi «Цвiтiння сивини» (2003). Зрештою, усi свої «тоненькi книги» Ірина Жиленко зiбрала в один том, давши йому назву «Вибране» (К., 1990)

Сподіваємось, вас зацікавлять чудові казки Ірини Жиленко з добрими феями-чарівницями, жар-птицями, підковами, що приносять щастя та радість і вам захочеться їх прочитати. 

Читали ми - радимо вам!