вівторок, 29 грудня 2020 р.

 

2021

Наступає Новий рік - дивовижне свято. Його з нетерпінням чекають не тільки діти, але й дорослі. Настає особливий час - час подарунків, виконання побажань і справжніх чудес. Віра в дива стала вже традицією, яка і створює новорічний настрій. А у вас уже є новорічний настрій? Якщо немає - приходьте в бібіліотеку!
Вас чекають чудові надзвичайні книги, які можна прочитати в новорічні канікули. Читати можна що завгодно, але найкраще щось святкове... Такі книги ми підготували для вас на нашій святковій книжковій виставці



Чекаємо на вас!!!



понеділок, 28 грудня 2020 р.

Ми з тобою однієї крові...

(До 155-річчя від дня народження Джозефа Ред'ярда Кіплінга)

 1865 - 1936


"У мене є вірних шість слуг. Я їм зобов'язаний усім. Їх імена: ХТО? ЧОМУ? КОЛИ? ЩО? ДЕ? ЯК?"

Джозеф Ред'ярд Кіплінг 





Джозеф Редьярд Кіплінг (30 грудня 1865, Бомбей — 18 січня 1936, Лондон) — англійський письменник і поет.

Редьярд Кіплінг народився в Бомбеї (Індія) в родині професора місцевої школи мистецтв Джона Локвуда Кіплінга й Аліси (Макдональд) Кіплінг. Дитячі роки, сповнені екзотичних видів і звуків Індії, були дуже щасливими для майбутнього письменника. Але у віці 5 років разом зі своєю сестрою він їде навчатися в Англію. В 12 років батьки віддають його до приватного Девонського училища, щоб він потім мав можливість вступити до престижній військовій академії, проте в академію його не прийняли через короткозорість. У жовтні 1882 року Кіплінг повертається до Індії, де працює журналістом. У вільний час він пише короткі оповідання й вірші, які потім публікуються в газетах разом з репортажами. В середині 80-х років Кіплінг починає подорожувати Азією й США як кореспондент аллахабадської газети «Піонер» (Pioner), з якою він мав контракт на написання подорожніх нарисів. Продажі його творів починають швидко зростати, 1888 і 1889 року видаються 6 книжок з його оповіданнями, які здобули йому славу.

1889 року він здійснює тривалу подорож до Англії, потім відвідує Бірму, Китай, Японію. Він мандрує через всі США, Атлантичний океан і влаштовується в Лондоні. Його починають називати літературним спадкоємцем Чарльза Діккенса. 1890 року виходить його перший роман «Світло згасло» (The Light That Failed).

Його кращими творами вважаються «Книга джунглів» (The Jungle Book), «Кім» (Kim), вірші «Останній спів» (Recessional), "Заповідь". 

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу велику славу. 1907 року Кіплінг став першим англійцем, що здобув Нобелівську премію з літератури. Він став наймолодшим лауреатом Нобеля з літератури. У момент нагородження йому було всього 42 роки. Цей рекорд не побитий і дотепер.

Твори Ред'ярда Кіплінга оспівують і звеличують мужність, відвагу, волю, дружбу, розкривають перед читачем чарівний світ незайманої природи. Його знаменита книжка оповідей "Мауглі" про пригоди індійського хлопчика, що виріс серед диких звірів, давно полюбилась дітям всього світу. Люблять її  читачі і нашої бібіліотеки та з великим задоволенням читають.

 


А ви читали ці зворушливі і повчальні історії? Якщо ні, то -  запрошуємо!

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

 Найдобріше свято на Землі



Цей день нагадує нам, дорослим, про відповідальність, що ми повинні піклуватися про малечу. В них - наша надія,  щасливе майбутнє наших сімей, всього українського роду.
Дитинство - найпрекрасніша мить нашого життя, це - пора сподівань та здійснення мрій. Немає більшого щастя в світі, аніж посмішка дитини. Піклування про дітей, їх майбутнє - головний обов'язок батьків, суспільства та держави. Адже для цього ми всі живемо і працюємо. Ми хочемо щоб наші діти були здоровими, щасливими і розумними, жили в мирі, радості і були впевнені в завтрішньому дні.

Що треба для щастя й усмішки дитини?

Щоб сонце ласкаве нас гріло щодня,

Оселя затишна і чуйна родина,

Мамина пісня щоб завжди жила.

Щоб зорі вночі у вікно зазирали,

Сади буйним цвітом цвіли навесні,

Пташки від зорі до зорі щебетали,

Бажання збувались великі й малі. 

Щоб небо не плакало з горя важкого,

Земля не здригалась від туги й жалю.

Бажаємо щастя простого й земного

 В добрі хочем бачить Вкраїну свою!

Чи знаєш ти, що?

Генеральна Асамблея ООН в 1954 році рекомендувала всім країнам світу відзначати день дитини 20 листопада, як день солідарності і дружби дітей на планеті. Через 5 років, у 1959 році 20 листопада була прийнята Декларація прав дитини, а в 1989 році - Конвенція прав дитини. Документи ці є обов'язковими, вони встановили непорушні права дітей на повноцінний розвиток у суспільстві без насильства, жорстокості, голоду та експлуатації.


Пропонуємо вам вікторину "Обов'язки та права - усьому голова", де ви повинні на прикладах відомих казок визначити, яке право "Конвенції про права дитини" було порушене.

1. У якій казці Андерсена порушене право дітей жити зі своїми батьками?

2. Яка маленька героїня Г. Андерсена постраждала від втручання в її особисте життя різної живності?

3. Яке право порушив Вовк із казки Червона шапочка"?

4. Про що забув Буратіно, коли продавав свою "Абетку"?

5. Про яке право пам'ятав завжди доктор Айболить?

6. Які права порушені в казці "Лисичка та журавель"?

7. Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників. Яке право Гаррі порушено?

8. Яке право порушувала Мачуха, примушуючи Попелюшку важко працювати?

9. Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Яке право порушує злодійка?

10. Чи має право герой Марка Твена Том Сойєр дружити з Гекльберрі Фіном?






вівторок, 17 листопада 2020 р.

 Толерантність починається з нас




 Міжнародний день толерантності урочисто був проголошений "Декларацією принципів толерантності", затвердженою в 1995 році на 28-ій Генеральній конференції ЮНЕСКО.

Колись Вольтер сказав: "Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку". 

В Україні проживають люди 134-х національностей. Кожна з них має свою культуру, історію, традиції. Але всім нам потрібно бути толерантними один до одного. Тобто, терпимими. Любити свою країну і поважати один одного.

Толерантність - це, насамперед, чесність...Це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних дюдей та ідей, виявляти сою точку зору, але, при цьому, адекватно сприймати думки інших , не порушуючи їх права та свободу.

Отже толерантність - це гармонія в різноманітті, терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, поглядів, ідей, віросповідань.

Ми живемо в жорстокому світі, й, можливо, нам дійсно не вистачає людяності. Життя тільки тоді буде кращим, якщо ми не будемо повторювати помилок минулого, а будемо прагнути жити в злагоді, коли люди почнуть думати не тільки про себе, а й про тих, хто навколо. Думати і творити добро. 

Ми підготували для вас список книг, які надихають творити добро, бути людяними і чуйними:


"Вбити пересмішника",  Гарпер Лі. - Ця книга - історія чистої та простої людини . 30-ті роки ХХ століття в Америці були далекими від толерантності й позбавлень упередженості щодо кольору шкіри. Тому афроамериканське населення майже не мало прав і свобод. У книзі змальована історія про звинувачення в насильстві чорношкірого хлопця, якому годі було сподіватися на допомогу. Але його долею переймається людина, якій все ж  вдається допомогти невинному.


"Метелики в крижаних панцирах", Оксана Радушинська - повість про дівчинку-підлітка, приковану до інвалідного візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня відкритись світові, знайти справжніх друзів та кохання, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести, що найважливіше - людська гідність?


"Чучело", Володимир Железніков - Українські глядачі знають цю історію з однойменного фільму. Доброзичлива дівчинка Оленка, на прізвисько "Чучело", допогла своєму класові подорослішати та зрозуміти, що цей світ не чорно-білий, а в житті немає категоричності, з якою живуть її однокласники. Оленка бореться за справедливість, допомагає іншим, не боїться йти до кінця.



"Останній листок", О'Генрі. - Це історія прекрасної й, у той самий час, руйнівної сили допомоги, бо іноді, рятуючи життя, ми можемо втратити своє.


Лариса Денисенко. Марія Фол, "Майя та її мами" - Неважливо чи ти живеш із маленькою сім'єю, чи з великим родом. Неважливо, чи ти рідна дитина, чи не зовсім. Неважливо, скільки в тебе татусів, чи мамусь. Важливо, щоб у родині панували любов і повага, бо це і є головні цінності.


"Білий Бім, Чорне вухо", Гаврило Троєпольський - "Будьте людяними!" - приблизно так сказав би головний герой цієї книжки, коли б міг говорити. Та на жаль, не міг, адже цей персонаж - лише собака. Бім відкрив для всіх нас просту істину: у світі немає нічого сильнішого за добро, справедливість і надію.

 як

"Пампуха", Алевтина Шавлач - Ганя пізнала всю гіркоту цькування (булінгу), самотності та незахищеності.  Але не змирилася з таким ставленням до себе. Зрозуміла, що зможе стати іншою. Вона зайнялася собою, знайшла цікаві справи. І зустріла Ярика...



понеділок, 16 листопада 2020 р.

 13 листопада - 170 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона

- видатного англійського письменника шотландського  походження.

1850 -1894

Народився в місті Еденбурзі. У 15 років він написав першу книжку, а прославився лише у 33 роки, коли в світ вийшов його роман "Острів скарбів". Це був справжній успіх, про який мріяв письменник. Попри те, що доля відміряла йому лише 44 роки життя, Стівенсон залишив значну спадщину - 30 томів творів - вірші, оповідання, есе, повісті, романи.


Вже не одне покоління читачів захоплюється його пригодницькими романами . Легкий стиль написання, дотепний, іскристий гумор і маса позитивних емоцій - все це в процесі  читання вам обіцяє безсмертний Стівенсон! 




понеділок, 9 листопада 2020 р.

 Квітни, мово наша рідна!

Сьогодні, 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови.

Любімо ж наше слово променисте.

Воно таке ясне, співуче, чисте!

В нім України світле майбуття,

В нім наша гордість, сила і життя!

Олександра Бурбенко


Сьогоднішнє свято - це ще одна сходинка до взаєморозуміння, до мовного єднання. Ми - українці є носіями нащої рідної української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Вона - найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його культура, його душа. Наше завдання берегти цей неоціненний скарб, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. Бо слова - це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

 Ми не могли не долучитися до сьогоднішнього святкування. На цій книжковій виставці, з представлених книг,  ви знайдете корисну й цікаву інформацію про нашу рідну мову, про традиції свята та історію його виникнення, познайомитесь з великою кількістю різноманітних словників.



                                                            Це важливо знати:

Судилася українській мові терниста доля. Вона, як і Україна, зазнала багато страждань. Адже мова - то найперша ознака нації. Є мова, є держава, є народ. Тому так ревно, так планомірно нищили українську мову наші вороги. Від часів російського царизму та в умовах радянської імперії наша мова витримала 48 заборон. Подібного не знала історія жодної мови, жодної держави.

1720 рік - російський цар Петро 1 заборонив друкувати книжки українською мовою;

1796 рік - видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг;

1775 рік - зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях;

1862 рік - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 рік - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою;

1876 рік - указ російського царя Олександра 11 про заборону друкувати ноти українських пісень;

1884 рік- закрито всі українські театри;

1914 рік - Цар Микола 11 ліквідував українську пресу: газети і журнали;

1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови в школах;

1983 рік - видано постанову про посилене вивчення російської мови в українських школах;

1989 рік - видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Але рідна мова наша вистояла!

Тепер вона - державна мова України. ЇЇ державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України з 1996 року.

...І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Хай же ті вороги понімають скоріш,

Наша мова сія щогодини ясніш!

Володимир Самійленко




пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

 Літописець козацького краю

165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького - українського історика та письменника

7.11.1855 - 5.08.1940


"Всі думки мої - в Україні"

                                                                    Д. Яворницький

В селі Соснівка Харківської губернії в сім'ї незаможних священнослужителів народився Дмитро Яворницький - майбутній вчений зі світовим ім'ям, видатний дослідник запорізького козацтва.

Любов до історії козацтва зародилася у Дмитра, ще коли йому було 6 років.  Батько читав дітям Тараса Бульбу" Гоголя, як згадував Дмитро Іванович, "діти лежали на печі у маленькій хатинці і німіли од восторга над запорожцями". Веселі і сумні моменти в житті козаків запали в душу майбутньому вченому і відтоді він "став жити запорожцями і марити ними".

Любов до історії України Дмитро Іванович проніс через усе своє життя, мандруючи козацькими землями, вивчаючи дніпровські пороги, місця колишніх Запорізьких Січей, записуючи українські народні пісні та кобзарські думи, збираючи унікальні колекції козацьких старожитностей.

До Катеринослава Яворницький переїхав у 1902 році, коли вже став відомим вченим, істориком, приватдоцентом Московського університету, щоб очолити історико-краєзнавчий музей.

Катеринославу-Дніпропетровську Дмитро Яворницький віддав 35 років свого життя. Він створив один із найбільших та найбагатших музеїв України - наш сучасний Дніпровський історичний музей. Також професор Яворницький стояв біля витоків створення нашого національного університету, в якому керував кафедрою українознавства. Радянська влада не надто прихильно ставилася до вченого, звинувачуюючи його в буржуазному націоналізмі. Тому в 1934 році його звільнили з музею і відтоді до кінця життя він лишався безробітним.

Саме в Катеринославі з-під пера Яворницького виходять такі літературні твори, як повість "У бурсу! У бурсу! У бурсу!"(1908р), автобіографічний твір "За чужий гріх"(1907), збірник поезій Вечірні зорі" (1910), збірник сатиричних оповідань "Поміж панами" (1911), "Драний хутір" (1911), повість "Наша доля - Божа воля" та ін.

Як історик вчений працював до кінця життя. Останню  роботу він закінчив, коли йому було 82 роки. Це "Історія міста Катеринослава" - одна з перших історій міст, опрацьованих в Україні.


На 85-му році Яворницького не стало. Поховали його, як і заповідав, під мелодію гопака, але не біля улюбленого музею, як заповідав, а на кладовищі. І лише в 1961 році було зроблено перепоховання за заповітом: біля музею. А в 1995 році було встановлено пам'ятник з нагоди 140-річчя за народний кошт. В 2016 році центральний проспект нашого міста було перейменовано на проспект Дмитра Яворницького.


Катеринославці називали вченого "живою легендою" А він мріяв про те, щоб справа його не пропала марно, а знайшла гідних своїх продовжувачів. 

Мрія Дмитра Яворницького здійснилася.


середа, 28 жовтня 2020 р.

 Пам'ять  подвигу

76 років з дня визволення України від нацистських окупантів


28 жовтня 1944 року остаточним вигнанням нацистських окупаційних військ із Закарпаття було завершено визволення нашої багатостраждальної України. Битва за визволення України тривала 22 місяці і складалася з ряду великих операцій : Корсунь-Шевченківська, Львівська, Карпатсько-Угорська, в яких брали участь  до половини живої сили і бойової техніки всієї радянської армії. Вона стала одним з найважливіших етапів на шляху до Перемоги.

Цього дня, 28 жовтня,  ми вшановуємо пам'ять воїнів, які загинули в боях за визволення України та мирних жителів, які постраждали від ганебних дій нацистських окупантів. 
Сьогодні ми пригадуємо імена всіх наших співвітчизників, які своєю мужністю і відвагою, а нерідко, ціною власного життя, наближали день звільнення України від нацистських загарбників. 

Бережімо світлу пам'ять про них і ніколи не забуваймо про їх подвиг!







пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

 Допоки пам'ятаємо - живемо


25 жовтня, 77 років тому,  наше місто було звільнене від нацистської окупації,
 яка тривала з 1941 - 1943 рік.
Бої за звільнення нашого міста були дуже важкими. І через 77 років ніхто не може назвати точне число втрат під час форсування Дніпра поблизу сіл Військове, Аули та боїв за визволення міста Дніпро. Але нам, насправді, відома ціна битви за Дніпро - це біль всіх наступних поколінь. 

 Кружляла смерть в своїм кривавім танці,

Бив міномет,  випробуючи нерви.

Прийшов комбат до групи новобранців,

Єдиного й останнього резерву.

- Ну от, синки, - сказав, немов на зборах, -

Прийшла година й вашого хрещення.

Якщо зламає оборону ворог,

Не буде нам на цій землі прощення.

Не віддамо плацдарму супостату,

Назад ні кроку, бо Дніпро за нами.

Вперед, синочки! І пішли хлоп'ята

У пам'ятники, вірші й діорами,

У поминальники й гранітні стели,

У рідну землю край села Аули...

    О. Тараненко


Зі сторінок книг на цій виставці до вас, дорогі читачі,  звертаються герої-визволителі:   ті, хто переміг ворога, здобув Перемогу і приніс нам мир. Тож читайте, вдивляйтеся в лиця героїв світлин. Прикладом своїх гідних і так рано обірваних життів вони закликають нас бути патріотами, самовіддано любити свою землю і захищати її.

Пам'ятаймо про їх безсмертний подвиг!

середа, 21 жовтня 2020 р.

 Казкар із сонячної Італії

Джанні Родарі ( 23/10.1920 -14/04. 1980)

 100 років від дня народження


"Сльоза вередливої дитини важить менше  від вітру. Сльоза голодного хлопчика - важча всієї Землі"

                                                                                   Джанні Родарі

...Якось на головній площі міста раптово появився палац із морозива, в якого  дах був із збитих вершків, а пічні труби із цукатів. М-м-м.. яка смакота!

І всі міські жителі  цілісінький день наминали  цю смакоту. При цьому ні в кого не заболів живіт.

Цей чудовий палац із морозива "побудував" в одній із своїх казок італійський письменник Джанні Родарі.

 Народився він за морями, за горами в дивовижній країні Італії, де живуть безжурні, красиві люди з сонцем у серці, в сім'ї булочника і прислуги. Напевно, саме в батьківській пекарні, вперше,  майбутній письменник пізнав "якого кольору ремесла" і пізніше написав про це чудовий вірш. Майбутній літератор рано втратив батька: пекар Джузеппе помер, коли синові ледь виповнилось 10 років. Грошей на навчання не було, тому Родарі навчався в духовній семінарії, так як учнів там годували і одягали. В 17 років почав викладати в початкових класах місцевої школи. Йому подобалось працювати з дітьми, придумувати для своїх учнів забавні і повчальні історії.

 Веселий, невичерпний на вигадки казкар подарував дітлахам безліч незвичайних історій - "Пригоди Цибуліно", "Подорож Блакитної Стріли", "Джельсаміно в Країні брехунів", "Казки по телефону", "Торт в небі".  Його книги полюбили діти всього світу.

В 1967 році Родарі визнали кращим письменником Італії, а в 1970 році  він одержав Міжнародну золоту медаль імені Ганса Християна Андерсена - вищу нагороду в дитячій літературі.

Казки Родарі справедливо називають "іграшками із слів". Вони вишукані, легкі для засвоювання, захоплюючі. Добрі і мудрі вони яскрять  фантазією і в той же час відображають реальне життя, за що їх ще дужче  люблять читачі.



Тож бажаємо вам прочитати книги Джанні Родарі і його герої обов'язково стануть вашими  вірними друзями на все життя!



четвер, 15 жовтня 2020 р.

 

Про славу козацьку сьогодні згадаймо, історію роду не забуваймо!


14 жовтня в Україні відзначають День захисника України, День українського козацтва та День Покрови Пресвятої Богородиці.
 Це свято спадкоємності героїчних традицій нашого народу, сили духу і мужності, відданості своїй Вітчизні і гордості за її ратну справу.



              Героям країни, воїнам світла і добра - Захисникам України,

               Що мужньо боронять нас від супостата,

              Ні танкам, ні градам вас не злякати .                                                                        

             Всім тим, що життя не шкодують віддати -                                                                                       

           Низький вам уклін і велика подяка!

Покров Пресвятої Богородиці - це велике свято, яке відзначають православні віруючі. Воно пов'язане з легендою про порятунок жителів Константинополя від ворогів. За переказами Богородиця з'явилась перед жителями міста і вкрила їх своїм покровом, щоб нападники їх не побачили. Традиція святкування була введена князем Андрієм Боголюбським. 

Існує багато варіантів ікон Покрови Богородиці. Вони зображують Богоматір, що тримає в руках омофор (покров). Цей образ символізує заступництво Небес за людство.


Ікона Пресвятої Богородиці захищає від недуг і дарує сімейне щастя самотнім.

 Цього дня відзначають також День українського козацтва, символом якого була Богородиця. Козаки настільки вірили в силу Богородиці, що свято отримало ще й іншу назву - Козацька Покрова.

В Україні Покрова завжди була великим святом. Існує народна приказка: "Покрова накриває траву листям, землю - снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем". В наших українських селах і досі дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.

Ми пропонуємо вам книжкову виставку "Україна - славний край козачий", де  ви зможете зробити мандрівку в часі, і за допомогою книжкових описів потрапити на Запорізьку Січ, коли життя козаків було сповнене небезпек, а вся надія покладалася на шаблю, силу і прудкого коня.


Молимось за вас, воїни України!

понеділок, 12 жовтня 2020 р.

 А журавлі летять у синю даль...

Осінь з сльозами відходить,
Ронить під ноги свій лист,
Гуси полинули в вирій,
Чути лиш ворона крик...
          А. Камінчук

Настала осінь, і в народі кажуть, що птахи відлітають у вирій, тобто у теплі краї. Прощаючись із ними, ми прощаємось із літом та теплом аж до весни...

За народними повір'ями, вирій пов'язаний із раєм - теплою і сонячною країною, яка розташована "за морем", куди й відлітають птахи. Наші предки вірили, що, наприклад, лелеки восени відлітаючи у вирій - міфічну "теплу країну вічної весни і вічного світла", навесні повертаються і приносять душі майбутніх дітей. 

"Жовтень ходить по краю, виганяє птахів з гаю" - казали наші діди.

Де ж ця казкова країна? І в які саме краї відлітають птахи з нашої країни?

Отже, зимують наші птахи, переважно, на півдні Європи та на Африканському континенті, Середземномор'ї, Близькому Сході, а також на півдні України - на Сиваші, узбережжях Чорного та Азовського морів та в дельті Дунаю.

 Раніше за всіх відлітають птахи, які живляться комахами. Вони мігрують на далекі дистанції - в Африку, де весь рік вистачає їжі. І долають вони відстань майже в 10 тис. км. (кулики, крячки, ластівки, зозулі, білі лелеки, очеретянки)

Потім летять через Україну у Південну Європу та Близький Схід - журавлі, гуси, качки, лебеді.

Листопад - це період пізньої міграції на недалекі відстані птахів, що зимують на Україні. ( снігурі, омелюхи, чечітки, щиглики, дрохви, чижі, беркути)

Журавлі летять завжди клином, на великій висоті, сповіщаючи про свій відліт голосним курликанням. Цей птах завжди був улюбленцем українців і вважається символом України, а казок, легенд, пісень та віршів, присвячених цьому птаху, не злічити!

За народними прикметами, якщо журавлі летять у вирій до Покрови, то 14 жовтня, на Покрову,  вже будуть заморозки, а якщо ні - зима настане пізніше.


В нашій бібліотеці є великий вибір книг про птахів, як пізнавальних, так і художніх.
І всі вони чекають на свого читача.
 А перевірити свої знання про пернатих допоможе ось ця вікторина:


1.  Які птахи прилітають до нас з півдня першими?

2.  Що страшніше птахам - голод, чи холод?

3.  Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві?

4.  Якого птаха підтримує хвіст, коли він сидить на дереві?

5.  Назвіть найменшу пташку в світі?

6. Які птахи не сідають на землю?

7. Які птахи риють нору для гнізда?

8.  Чиї пташенята не знають матері?

9. Назвіть найбільшого птаха України?

10.  Чому не можна брати в руки яєчка птахів?

( відповіді пишіть в коментарях)


пʼятниця, 9 жовтня 2020 р.

 Стань на захист тварин!


"Ми відповідальні за тих, кого приручили". І не тільки 4 жовтня - прекрасний привід проявити любов до братів наших менших. а кожен день і повсякчас ми маємо дбати про їх захист та безпеку. І в першу чергу захищати від безповідальної діяльності самої людини. Адже  хижацький спосіб господарювання призводить до безповоротного зникнення цілих видів, та багато опиняються на грані вимирання.       

Тільки вдумайтеся:

шогодини у світі зникають безповоротно три види тварин, також щодня зникає більш 70 видів фауни і флори, а за 25 останніх років біологічне розмаїття Землі скоротилося більш як на третину.

Тому Міжнародний союз охорони природи виніс рішення про створення Червоної книги, або як її ще називають "Книги людської совісті ", куди заносяться рідкісні та зникаючі види тварин різних континентів. В нашій Україні також є така книга.

Вони потребують твого захисту:

                                                                         горностай


                                                                    вухастий їжак
                                                                               корсан

кіт лісовий


рись

бурий ведмідь

зубр


Важливо, що потрібно захищати й домашніх вихованців, адже випадки жорстокого поводження з домашніми вихованцями досить поширені також.

Давайте не будемо забувати про те, що ми одна велика сім'я на маленькій планеті, і роблячи добру справу, допомагаючи братам нашим меншим, ми допомагаємо собі!


Уcі прийшли в цей світ, щоб жити:

Великі звірі і малі.

Людина в світ прийшла - любити,

Добро творити на Землі!


вівторок, 6 жовтня 2020 р.

 125 лет со дня рождения Сергея Есенина - великого русского поэта

3/10. 1895 - 28/12. 1925

"В грозы, в бури, в житейскую стынь, при тяжелых утратах и когда тебе грустно, казаться улыбчивым и простым - самое высшее в мире искусство"
С. Есенин
Поэзия Есенина... Чудесный, прекрасный, неповторимый мир!
У каждого из нас в душе свой образ великого поэта и человека Сергея Есенина, у каждого в сердце свои любимые стихи. Казалось бы, все, о чем рассказывает Есенин в стихах, он рассказывает о себе. Но все это волнует каждого из нас. Факел есенинской жизни отгорел рано. Ему едва исполнилось тридцать лет, когда декабрьской ночью 1925 года оборвалась его жизнь. За личной судьбой поэта встает его время, его эпоха. Из далеких двадцатых годов поэт незримо шагнул в наше время и дальше  - в будущее. Его читают и любят, как самого близкого поэта миллионы людей на нашей планете.
Задремали звезды золотые,
Задрожало зеркало затона,
Брезжит свет на заводи речные
И румянит сетку небосклона.

Улыбнулись сонные березки,
 Растрепали шелковые косы.
Шелестят зеленые сережки,
И горят серебряные росы.

У плетня заросшая крапива
Обрядилась ярким перламутром
И, качаясь, шепчет шаловливо:
"С добрым утром!"




Читайте, знакомьтесь, восхищайтесь! 


пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

 

Наближається День вчителя. Це професійне свято всіх педагогів - одне з самих любимих свят жовтня. 

День працівників освіти - саме так звучить офіційно назва свята вчителів в Україні. Згідно з традицією свято відзначається в першу неділю жовтня. Всі урочистості проводяться в п'ятницю, напередодні.

В Україні це свято почали відзначати ще в 1965 році, а офіційно - тільки з 1980 року. В Незалежній Україні - з 1994 року. А ось Всесвітній день вчителів відзначають 5 жовтня.

 


Вчитель! - горде звання, яке несуть самі заслужені і гідні! З якими ми працюємо пліч-о-пліч уже багато років, отримуючи допомогу і підтримку. 

 Дорогі наші вчителі 66-ї і 73-ї шкіл!

 Дякуємо Вам  і сподіваємось на подальше дружнє взаєморозуміння і плідну працю. Зичимо Вам щоб Ваші нелегкі будні були завжди плідними і приносили радість. Успіхів Вам, нових звершень та досягнень! Здоров'я, любові, достатку і всіх життєвих благ!




Популярні публікації