Весна!  Канікули!  Бібліотека!

        Під час весняних канікул у нас в бібліотеці завжди гамірно і весело.
Ось і сьогодні в наших ерудитів конкурс "Пізнаємо у забаві світ книжковий і цікавий".
Змагалося дві команди і перемогла, як водиться, дружба!

Коли душа співає,

Їй перешкод немає.

Хоча б яка пригода - 

Де дружба, там і згода!

      Читаємо від березня до березня.

Книги - морська глибина.
Хто в них пірне аж до дна,
Той хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
       Іван Франко

       На землі є багато див, створених природою і зроблених руками людини. І серед них найбільше диво - книга.У ній зібрано весь неосяжний світ. Все життя, з раннього дитинства , вона крокує з нами, як вірний товариш і помічник. Допомагає в праці і в навчанні І чим би ви не захоплювались: історією, природою чи технікою, на допомогу завжди прийдуть книги.
         "Книги для мене, як хліб насущний"-говорив наш великий Кобзар Т.Г. Шевченко.

        Чудове свято книги "Книга просить на гостини, бо у неї іменини" відбулося сьогодні в нашій бібліотеці. Учасниками дійства були наші читачі, учні 3"Б" класу 73 школи. Діти розіграли сценку "Пригоди української книжки", взяли участь у літературному конкурсі "З якої ми книжки?" та визначили кращого читача класу. Було весело та пізнавально.
   

Отже бажаємо вам, любі наші читачі, дружити з книгою, читати її, берегти її, розширювати свої знання. 

Читайте і нехай у вашому житті не буде жодного дня, прожитого без книги!

  Іменини! Іменини!
Всі приходьте неодмінно
В час канікул весняних
На щорічне свято книг!
Іменини! Іменини!
Всі книжки святкують нині!
Ми свою любов до них
Збережемо цілий рік!

     Всеукраїнський тиждень дитячого читання - найголовніше читацьке свято року, знову збирає шанувальників книги на веселі читання, книжкові відкриття, зустрічі з авторами та інші цікаві події.

         Кожного року Свято дитячої книги подорожує Україною.

       А чи знаєте ви, що Свято дитячої книги було започатковано ще в 1943 році дитячим письменником Левом Кассилем і мало назву "Книжкові іменини"? А в Незалежній Україні проводиться з 22 лютого 1993 року?
        В нашій бібліотеці Всеукраїнський тиждень дитячого читання було відкрито зустріччю з дитячою письменницею Еліною Іванівною Заржицькою - лауреатом Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова"та інших престижних конкурсів.
         Діти були в захваті , як від самої письменниці, так і від її творів. Тому, що казки Еліни Іванівни мають не тільки захоплюючий сюжет, але й дуже пізнавальні.
          Зустріч проходила в вигляді квеста. Читачі розігрували сценки з творів авторки, дивились мультики на її твори, брали участь у веселій вікторині. Кажуть, що ті, хто пише для дітей, самі в душі  - діти. тому й виходять з-під пера письменниці такі достовірні та захоплюючі сюжети!

          Бажаємо Еліні Іванівній нових творчих злетів, звершення всіх задумок та лишатись зі своїми читачами такою ж чарівною та щирою!

Шевченківські дні в бібліотеці

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

                Тарас Шевченко

         Сьогодні ми вшановували Великого Кобзаря, совість нашої нації, її гордість та славу - поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. Поминали "незлим тихим словом", як він і заповідав. Це був конкурс знавців "ТвориТараса - України гордість і окраса".  Бо життя Шевченка - в поезії, живописі, пісні.

          У даному дійстві взяли участь наші читачі - учні 5 "А" класу НВК №66 зі своєю вчителькою української літератури Романюк Анастасією Павлівною.

          Звучали пісні на слова поета, демонструвались його малюнки, діти подивились мультик на слова пісні "Садок вишневий коло хати", відповідали на питання вікторини та жваво змагались за краще виконання вірша.

        Конкурс показав, що Шевченка наші читачі знають і люблять. І ще дуже гордяться великим сином нашої України.

Живе під сонцем любові  Шевченкова весна

                 (1814 - 1861)

Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один
Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
            Дмитро Білоус



     Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди і розтопила кригу. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т. Г. Шевченко зорав свою ниву й засіяв її словом добра, любові, правди та волі.
      За всю свою історію Україна не мала й не має людини, яка була б такою рідною та близькою кожній родині, сучасною для всіх поколінь, яким був і є для всього українського народу Тарас Григорович Шевченко.
       Рядки його поезії торкаються найтонших струн нашої душі, спонукають до співпереживання, роздумів.
                Світе тихий, краю милий,
                Моя Україно,
                За що тебе сплюндровано,
                За що, мамо, гинеш?
                             Чи ти рано до схід сонця
                              Богу не молилась?
                              Чи ти діточок непевних
                               Звичаю не вчила?
        Здається сьогодні, а не двісті років тому, написані ці слова, і стосуються вони нашого сьогодення.

         

      Тарас Григорович Шевченко й нині живіший за всіх живих.

Сердечно вітаємо всіх наших читачок і колег  із найпрекраснішим святом весни  - 8 березня!

Зичимо міцного здоров'я, успіхів у навчанні, щоб у Ваших душах завжди цвіла весна, у Ваших родинах були лад, тепло і затишок.

Хай зігрівають душу Вам красою

Весни тендітні пелюстки,

І розливаються джерельною водою

Любові й щастя гомінкі струмки!

     Завжди вічний і завжди сучасний

(Леоніду Глібову – 190 років від дня народження)

 (1827-1893)

        

                   Здається , байка просто бреше,

                   А справді ясну правду чеше.

                   Нікого в світі не мине,

                   Читайте, згадуйте мене.

                                      Л. Глібов.

         Леонід Глібов – неперевершений майстер «вічного жанру» - байки в українському письменстві народився 5 березня 1827 року на Полтавщині, серед замріяних гаїв і полів Хорольщини.

         Ще в дитинстві, слухаючи казки баби Одарки, маленький Льолик настільки виразно уявляв риси вдачі і звички тварин, звірів, що всі оті леви, зайці, вовки і лисиці поставали перед ним, як живі. Йому, тоді ще зовсім маленькому хлопчикові, здавалося, що вони думають і говорять, як люди. Що вони є добрі і злі. Ось так  згодом у зошиті Глібова і появились перші байки. «Вовк і Кіт», «Лебідь, Рак і Щука». «Синиця»… А невдовзі, підписані «дідусь Кенир», стали виходити ще й загадки, акровірші, ліричні твори.

         Ми в нашій бібліотеці вшановували поета-байкаря вікториною «Сила закону». Байдужих не було. Діти   відгадували загадки «дідуся Кенира», декламували байки, прослухали «Журбу».

         Немає, як відомо, вищої відзнаки для поета, ніж коли його твори стають народними. Вікторина показала, що байки, ліричні пісні та загадки для дітей і досі  надзвичайно популярні. Вони переходять, немов скарби, від покоління до покоління.

                   Отож, любі друзі, читайте, насолоджуйтеся й переймайте закладену в байках та загадках  Глібова глибинну мудрість, в піснях – тонку ліричність.

Це, безперечно, стане вам у пригоді.

2 березня народився Архип Юхимович Тесленко – відомий український письменник

(1882-1911)

            Доля Тесленка – людини і письменника – винятково трагічна. Він прожив всього 29 років, але спадщина його посідає чільне місце в нашій літературі.  Літературними його вчителями були Т. Шевченко і М. Гоголь. Письменник творив за край несприятливих умов. Переслідування, етапи, тяжка хвороба, матеріальна скрута, але  десь за шість років творчого життя він зумів дати українській літературі безцінні твори неповторного змісту.

            Тесленко – вражаючий поет людської душі. Скільки ніжності, тепла й доброти випромінюють його герої! Вони жадібно тягнуться до великого, прекрасного. Ми зі співчуттям і болем читаємо про маленького бідняцького сина Миколку, який не зміг закінчити школу і через злидні опинився в поводирях у жебрака.

            «Я Скільсара Віка, прочитала оповідання  Тесленка «Школяр» і була вражена. Я дізналась, що не всі діти колись у нас в Україні мали змогу вчитись в школі, що хлопчик Миколка старанно вчився, мріяв стати вчителем, але через бідність і голод мусив покинути школу і стати поводирем для сліпого старця.  Мені дуже його шкода. І яке щастя, що ми живемо в інші часи».

  

             Якби Тесленко не написав нічого, крім відомого нам оповідання «Школяр», то й тоді він не був би забутий, увійшов би в історію світової літератури, як письменник, що описав трагедію  обездоленого дитинства.

              Приходьте.  Знайомтесь. Читайте!