Родом із пісні
Квітне - веснує земля,
Рясом синіють поля.
В небі, у ріках блакить.
Як цю красу не любить!
М. Сингаївський
Рідко хто бачить, як по городу ходить
дзвоник-квітка, ховається під дерево, потім знов визирає; рідко хто чує, як та
квітка видзвонює до всіх тонко та лагідно. І, звичайно, далеко не кожному
щастить слухати пісню річки, носити літо в своєму портфелику, а тихими вечорами
перемовлятися з зорями…
Український поет Микола Сингаївський умів вслухатися в музику трав, в пісню лісу, умів бачити, як бігає сміх, як ходить по хатах ранок, як сонце підморгує маленькому хлопчику… В його віршах живе казка – вигадлива й мудра, мальовнича, правдива і проста.
Народився Микола Сингаївський в листопаді 1936 року в родині хлібороба на Поліщині. «Там на все життя я відчув смак житнього хліба і джерельної води».
Навчаючись в Київському університеті, позаштатно працював в редакціях різних газет, по закінченні – в «Літературній газеті», журналі «Ранок». Упродовж багатьох років був головним редактором дитячого журналу «Піонерія».
Друкуватися почав ще навчаючись в школі. Перша збірка «Жива криничка» побачила світ у 1858 році. Відтоді до читача прийшло понад 40 книжок. Половина з них – для дітей. І поезія, і проза. «Адже діти – наше дзеркало: і завжди хочеться бачити себе в ньому, в них – сонячних, чистих дзеркалах майбутнього».
Удостоєний літературних премій О. Бойченка та Республіканської премії ім. М. Островського. За твори останніх років – «Гілкою золотого каштана» та літературною премією ім. В. Юхимовича.
Поезія Миколи Сингаївського – це суцільна пісня. Багато його творів, покладених на музику знайшли дорогу до людського серця. Сама відома – «Чорнобривці».
Український поет Микола Сингаївський умів вслухатися в музику трав, в пісню лісу, умів бачити, як бігає сміх, як ходить по хатах ранок, як сонце підморгує маленькому хлопчику… В його віршах живе казка – вигадлива й мудра, мальовнича, правдива і проста.
Народився Микола Сингаївський в листопаді 1936 року в родині хлібороба на Поліщині. «Там на все життя я відчув смак житнього хліба і джерельної води».
Навчаючись в Київському університеті, позаштатно працював в редакціях різних газет, по закінченні – в «Літературній газеті», журналі «Ранок». Упродовж багатьох років був головним редактором дитячого журналу «Піонерія».
Друкуватися почав ще навчаючись в школі. Перша збірка «Жива криничка» побачила світ у 1858 році. Відтоді до читача прийшло понад 40 книжок. Половина з них – для дітей. І поезія, і проза. «Адже діти – наше дзеркало: і завжди хочеться бачити себе в ньому, в них – сонячних, чистих дзеркалах майбутнього».
Удостоєний літературних премій О. Бойченка та Республіканської премії ім. М. Островського. За твори останніх років – «Гілкою золотого каштана» та літературною премією ім. В. Юхимовича.
Поезія Миколи Сингаївського – це суцільна пісня. Багато його творів, покладених на музику знайшли дорогу до людського серця. Сама відома – «Чорнобривці».
Святкували 80-ті роковини письменника літературним кругозором
«Земле
сонячна, земле хлібна» зі своїми читачами: «3-В» НВК №66
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і щастя, і доля
На моїй Українській землі!
М. Сингаївський
Немає коментарів:
Дописати коментар