Хліб – це наша радість!
Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.
«Хліб є гіркий прошений, солодкий зароблений,
чорний позичений, білий дарований, солоний горьований, а легкого хліба нема»
Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.
З давніх давен ведеться у нас в Україні, що хліб у хаті – то багатство,
сіль – то гостинність і щирість. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо люди,
що живуть тут, уміли і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші
врожаї. Для нашого народу Хліб – це основа життя і найдорожча святиня.
«Хліб –
годувальник, Хліб – батечко» кажуть у нас в Україні. Але були в нашій країні
часи, коли шматок хліба коштував стільки, скільки саме життя… І завжди українці
ділилися останнім шматком.
Про все
це йшлося на святі «Хліб – усьому голова». Учасниками свята були наші читачі з
«2-Б» НВК №73. Вчителька - наш великий
друг Анжела Валеріївна Маршалка.
Діти читали
вірші про хліб, розгадували загадки, розповідали народні прислів'я, приказки та
повір'я, прослухали казку про золоту
зернину. Кожна дитина тримала в ручках справжню пшеницю. Розмірковували над
тим чи є легкий хліб?
Увінчав свято справжній смачний коровай, який всі з
задоволенням з'їли.
Тож живіть,
дорогі діти, так, щоб хліб ваш був завжди справедливий і чесний. Не топчіть
хліба, не кидайте недоїдений, не гордуйте ним. Пам'ятайте: за хліб платять
життям. А шматок, поділений навпіл робить людей друзями.
Немає коментарів:
Дописати коментар