понеділок, 28 листопада 2016 р.


 

Хліб – усьому голова,
Так в народі кажуть.
Хліб – це мир, любов, життя,
Хліб – це наша радість!

     



      Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

      З давніх давен ведеться у нас в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, уміли і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї. Для нашого народу Хліб – це основа життя і найдорожча святиня.
      «Хліб – годувальник, Хліб – батечко» кажуть у нас в Україні. Але були в нашій країні часи, коли шматок хліба коштував стільки, скільки саме життя… І завжди українці ділилися останнім шматком.
 Про все це  йшлося на святі «Хліб – усьому голова». Учасниками свята були наші читачі з «2-Б» НВК №73. Вчителька  - наш великий друг Анжела Валеріївна Маршалка.
 Діти читали вірші про хліб, розгадували загадки, розповідали народні прислів'я, приказки та повір'я, прослухали казку про  золоту зернину. Кожна дитина тримала в ручках справжню пшеницю. Розмірковували над тим  чи є легкий хліб?

«Хліб є гіркий прошений, солодкий зароблений, чорний позичений, білий дарований, солоний горьований, а легкого хліба нема»

Увінчав свято справжній смачний коровай, який всі з задоволенням з'їли.

Тож живіть, дорогі діти, так, щоб хліб ваш був завжди справедливий і чесний. Не топчіть хліба, не кидайте недоїдений, не гордуйте ним. Пам'ятайте: за хліб платять життям. А шматок, поділений навпіл робить людей друзями.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Популярні публікації