Блог дитячої бібліотеки-філії №14 МКЗК "ЦСБД" м. Дніпро

 Казки написані серцем

115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко - української дитячої письменниці, перекладачки, педагога. Лауреата державної  премії ім. Т.Шевченка, премії ім. Л. Українки.

"Пишучи казку я жила мріями моїх героїв"

                  О.Іваненко

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві

Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі.

Перший твір — казка «Квіти» — було надруковано 1917 року в журналі полтавських гімназистів «Слово». Писала вірші та п’єски.

1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

Початком свого творчого шляху Оксана Іваненко вважає 1925 рік, коли в журналі «Червоні квіти» було опубліковано оповідання «До царя».

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році —аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 1932–1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках — у журналі «Барвінок». У1939–1957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті.

Померла в Києві 17 грудня 1997 року.

Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва. Серед них: «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок». (1931), «Черевички» (1933), «Лісові казки» (1934), «Великі очі» (1936), «Джмелик» (1937), «Три бажання» (1940), «Куди літав журавлик» (1947), «Казки» (1958) та ін. Ці твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи.

З-під пера Оксани Дмитрівни, крім уже названих творів для дітей вийшли повісті історико-біографічного жанру для дорослих.

У більших її творах — повістях і романах — розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників. Сюди належать повісті «Друкар книг небачених» (1947, про І. Федорова), «Богдан Хмельницький» (1954), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини опубліковані 1939, про життя Тараса Шевченка), «Марія» (1973, про видатну українську письменницю Марко Вовчок).

Близько семидесяти років працювала О. Іваненко на літературній ниві. Доля виміряла їй довге життя - 91 рік. Уже виросло не одне покоління читачів її казок і оповідань, але й теперішні діти так само щиро захоплюються книжками письменниці, люблять їх читати. Як чарівні зерна щедрості й добра, вони сіють в душах юних читачів любов і милосердя, вчать людяності  до всього сущого на землі.