Цвіти і сяй, моя державна!

09 листопада Україна вшановує Преподобного Нестора Літописця та водночас святкує День української писемності та мови. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, популяризації, розкриття краси , багатства та водночас  привернення уваги до її проблем.

Найбільшим і найдорожчим добром кожного народу називав український письменник Панас Мирний мову - живу схованку людського духу, його багату скарбницю. І щоб той дух розпросторювався, а скарбниця не міліла, а збагачувалася, кожен, кому не байдуже українське слово, повинен дбати про те, щоб воно яскріло всіма своїми барвами.

Маємо надію, що ви , любі наші читачі, будете  уважними до нашої мови, будете  вчитись   шукати і знаходити відповіді на непрості питання культури мовлення в словниках та книгах. А ми вам допомагатимемо .

Сьогодні радимо прочитати:

Аби осягти, де яких слів уживати, мало вивчати українську граматику - необхідно ще й збагнути її сематику. Це допоможе користуватися питомими словами і не вдаватися до суржику. Саме для всіх тих, хто прагне оволодівати всіма тонкощами української мови, і створила сучасне ілюстроване видання "Мова чудова" автор Олга Уліщенко . 

Розмовляти українською правильно навчить довідник Савченко Л. що містить відомості із сучасної української мови. 

А ще дуже радимо посібник для викорінення суржику з мовлення школярів "Мовну лікарню. Пригоди Лєрки Севрючки і цікаві завдання з культури мови" Мовчун Лесі. В цій книзі у казкову канву вплетені ігрові завдання, виконуючи які, дитина позбудеться помилок у мовленні, спричинені інтерференцією української та російської мов.

Бажаємо вам вчитись мови всміхаючись і граючись!

Ви ж кохаєте джерельно чисту

Мову в росянистому вінку,

Щиру, барвінкову, ще й барвисту,

 Рідну, зачаровано-дзвінку.

Дмитро Білоус

 Для українських дітей рідна мова є природною, невимушеною, мовою повсякденного спілкування!

 Митець великого таланту

(До 85-річчя)

Ні! Цей народ із крові і землі

Я не віддам нікому і нізащо!

Він мій, він я, він - світ в моїм чолі,

Тому життя його і ймення не пропащі...

        Микола Вінграновський

Народився Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року на Миколаївщині в місті Первомайську. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого та Всесоюзному інституті кінематографії в Москві.  В юності долею йому судилося стати учнем самого Олександра Довженка і з честю вийти з цієї школи, та бути її учнем усе життя. Після закінчення інституту працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка як кіносценарист, режисер, актор. Микола Вінграновський створив близько 20-ти художніх та документальних фільмів. Найвідоміші з них - "Ескадра повертає на захід", "Берег надії", "Климко" та ін.

Перший дебют як поета стався в 1961 році. В Літературній газеті  було вміщено 15 його віршів, а через рік вийшла перша книга "Атомні перелюди". 

Микола Вінграновський - автор багатьох поетичних і прозових творів для дітей. Серед них - "Літній вечір", "Ластівка біля вікна","Первінка", "Сіроманець", "У глибині дощів", а також історичного роману "Северин Наливайко". Його твори перекладені багатьма мовами світу.  

Микола Степанович Вінграновський - лауреат Національної премії України ім. Тараса Григоровича Шевченка за прозові збірки для дітей у 1984 році та премії Фундації Антоновичів (США)

Твори Вінграновського читаються  з цікавістю й нинішніми читачами - вони пронизані любов'ю до землі, до природи, до всього живого. Автор в них переконує читача, що людина живе на світі для добра і повинна боротися за це добро.

Відкривайте для себе Вінграновського, Читайте!

 Нам жити і пам'ятати...

25 жовтня, 78 років тому, наше місто було звільнене від нацистської окупації, 

яка тривала з 1941 - 1943 роки

У цей день ми приєднуємось до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! 

Добра пам'ять про Вас завжди буде жити в наших серцях - серцях ваших нащадків! 

Радимо прочитати книгу , створену на честь звільнення нашого міста від фашистських загарбників. Вона присвячена безсмертному подвигу наших воїнів - людей багатьох національностей, що форсували Дніпро в жовтні 1943 року.

25 жовтня о 12-й годині над головним будинком гірничого університета, який було дуже пошкоджено під час військових дій, майорів прапор визволення, а вже ввечері 25 жовтня 1943 р. лунав салют двадцятьма артилерійськими залпами з 220 гармат на честь визволення міст Дніпропетровська та Дніпродзержинська, а наступного дня вже було надруковано наказ про подяку всім військовим частинам, які брали участь у визволенні міста, а десятьом із них надавалося почесна звання «Дніпропетровських». Ось вони: 152-га стрілецька дивізія, 236-та стрілецька дивізія (форсувала першою в районі Аули Криничанського р-ну, захопила плацдарм на правому березі та 25 жовтня наступала з плацдарму, визволяючи населенні пункти правобережної частини області), 58-ий гвардійський мінометний полк (вів бої на Аульському плацдармі), 518-й гарматний та 1114-й зенітно-артилерійський полки (діяли теж на Аульському плацдармі), 8-й моторизований понтонно-мостовий полк, 4-ий та 5-ий понтонно-мостові бригади (забезпечували форсування Дніпра в районі сс. Віськове, Вовниги, окремі батальйони 5-го ПМБр діяли також в районі с. Аули та м. Дніпропетровська і брали участь у будівництві дерев’яного тимчасового мосту через Дніпро). «Дніпропетровськими» стали 3-я гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії та 11-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія 17-ї повітряної армії.

Дуже хочеться, щоб наша історія продовжувала розвиватися тільки на сторінках мирного часу. Щоб відлуння Другої світової війни залишалося тільки в книгах і кінофільмах.! 

 Мирного неба нам усім!

 Україна - славний край козачий

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисника України

Тому, напередодні цих свят у нас в бібіліотеці відбулася історична мандрівка в часі "Україна - славний край козачий", в якій приймали участь наші читачі, учні 66-ї школи. 

Діти ознайомились з історією козацтва та з задоволенням взяли участь в інтелектуальному та розважальному квесті "Виїжджали козаченьки"

Змагалися два курені "Козачата" та "Барвінчата". Турнір пройшов весело та жваво - змагалися на вправність, спритність, силу,  винахідливість. Потрібно було пройти різні випробування, щоб доказати, що ми справжні нащадки наших запорожців: "Влучний постріл", "Козацька грамота", "Привітай отамана", "Заморочки з бочки" та ін.

Всі учасники заходу показали, що вміють злагоджено і вправно працювати в командах та проявили себе як справжні нащадки наших козаків-запорожців. Були й переможці - з невеликим відривом переміг курінь "Барвінчат". З чим ми їх і привітали!

 30 вересня

Наших колег і читачів вітаємо зі святом !

Так нас вітали наші читачі!

Сьогодні до нас на гостину завітали маленькі  "індіанці" із дитячого садочка. Вони вперше переступили поріг чарівної оселі дитячої книги, яка не залишає жодну дитину байдужою. 

Тут малечу зустріло розмаїття цікавих , яскравих книг та веселі, усміхнені, привітні  бібліотекарі, які повели їх у чарівний, фантастичний світ пригод та мандрів. ..

Діти жваво цікавились книгами, дізнались, що книжечки треба берегти, тоді вони розкажуть багато цікавого і нового.

Проявили неабиякі знання казочок, відповідаючи на питання вікторини "З якої казки цей предмет?"

Їм у нас дуже сподобалось і вони пообіцяли приходити ще.

А ми маємо надію, що з цих діточок виростуть               справжні знайлики і читайлики! 

 Свідок епохи

Сьогодні, 29 вересня, народився Михайло Сергійович Грушевський - історик, науковець, літературознавець, соціолог, публіцист,письменник, громадський діяч.

                       1866 - 1934

І пісня наша неосквернена луна,

І мова рідна в'ється геть з усіх боків

Понад звеселеним Дніпром, і ген високо

Над ним у хмарах золотих напрочуд дзвонить,

Гуде над Каневом на цілий світ широкий

                                          М. Грушевський

З нагоди 155-річчя Михайла Сергійовича Грушевського в нашій бібліотеці організована книжкова виставка-персоналія " Вірний син українського народу".

Своєю працею Михайло Грушевський закладав міцні підвалини української державності.

За спогадами сучасників Михайло Сергієвич мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій час присвячував роботі. Творчий доробок - понад 2000 праць. 10-томну монографію "Історія Руси" Михайло Грушевський писав 38 років. (з 1895 - 1933 роки)

Геніальний вчений, невтомний дослідник історії та культури нашого народу, поборник соборності, злуки всіх українських земель, залишив нам велику спадщину - свої книги.

Читайте їх, вони є в нашій бібліотеці!

 13 вересня 105 років від Дня народження Роальда Дала - одного з найвідоміших казкарів ХХ століття, улюбленого автора Британії

1916 - 1990

Написав 17 книг для дітей, нагороджений у 1983 році Уітбредовською премією фентезі за найкращу дитячу книжку (Матильда)

Входить до 20-ти найпопулярніших дитячих письменників світу.

Народився в Уельсі в родині норвежців. Дитинство минуло в Англії. Вісімнадцятирічним юнаком вирушив до Африки, де працював у нафтовій компанії. З початком Другої світової війни Дал служив пілотом Королівського повітряного флоту. У 26-річному віці переїздить до Вашінгтона, (США), де публікує свої перші "дорослі" твори про війну. Справжня слава прийшла до нього тільки в 60-ті роки, коли він почав публікувати казки, що складав для своїх п'ятьох дітей.

Серед них такі його шедеври як "Чарлі і шоколадна фабрика", "Матільда", "Відьми", "Джеймс і гігантський персик", "Великий доброзичливий велетень" та ін. 

"Дитина, яка читає книги, завжди буде випереджати дитину, яка не читає книги"

Роальд Дал

Героїв його книг життя не балує, але вони залишаються добрими і життєрадісними дітьми. Крім неймовірної винахідливості, майже в кожній казці є трагедія, пережита зі стійкістю і героїзмом.( Щоб дізнатись більше про Роальда Дала, відвідайте його інтернет-сторінку: www.roalddahl.com)

Його персонажі зачаровують дедалі ширші кола юних читачів у всьому світі. Полюбились вони й нашим читачам, які читають ці неймовірні, зворушливі повісті з захопленням.

Адже це саме ті книжки, які необхідно прочитати кожній дитині! 

 Сьогодні День народження святкує Ірина Миколаївна Прокопенко - дитяча письменниця, член Національної Спілки письменників України, лауреат премії ім. Підмогильного

1926

Вітаємо улюблену дитячу письменницю, нашу землячку, з ювілеєм! 

І дякуємо за чудові дитячі книжечки, які навчають наших дітей любити рідну землю, розпізнавати добро і зло, любити і шанувати природу та працьовитих людей.

У нас сьогодні огляд-гра "По сонячних казочках Ірини Прокопенко". Як діти, так і дорослі з захопленням мандрували по сторінках чудових казок та пригод з України від бабусі Орини!

 Розум  і серце нашого народу

27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині народився Іван Якович Франко - видатний український письменник, справжній титан праці, який жив і творив в ім'я свого народу.

Щиро вірив у неминучість національного відродження, в те, що українці будуть господарями у "своїй хаті", і на "своїм полі".

У батьковій кузні пройшов народну школу, від матері успадкував душевність і теплоту та любов до народної пісні. Самотужки здобував освіту, бо в 9 років втратив батька, а в 16 - матір. Виділявся феноменальною пам'яттю. Володів 14 мовами.

Творчий доробок І, Я. Франка - майже шість тисяч творів. Його друкована спадщина налічує 50 томів.  Це і поезія , і проза, новели, етнографія, літературна критика, публіцистика, філософія, переклади. І серед них - ціла низка оповідань для дітей, і героями їх є сільські діти, життя яких було важким і безрадісним. (збірка "Грицева шкільна наука")

Також помітне місце в літературній спадщині Франка займають казки для дітей. ("Коли ще звірі говорили"

 В них звірі живуть майже людським життям - в звірячому царстві, як і серед людей, панує здирництво, хабарництво, несправедливість. Ми співчуваємо дрібним мешканцям звірячого царства - зайцям і птахам, яких гноблять хитрі хижаки.

Сьогодні твори І. Я. Франка для дітей так само цікаво читати, як і багато років тому.

Вони вчать милосердю і любові до всього живого. 

У нас поетична мозаїка "У світі Франкової казки", де ми весь день знайомили наших читачів  з чудовими казками Івана Яковича Франка.

                        15 фактів про Івана Франка, які варто знати

 

1. Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5–6 книжок.

 

2. Став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

 

3. У гімназії сидів на останній парті, але міг майже дослівно переказати розповіді вчителів на заняттях. У п’ятому класі під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.

 

4. У гімназійні роки, залишившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав величезну на той час бібліотеку – понад 500 томів.

 

5. Чотири рази його ув’язнювала австрійська влада (у 1877, 1880, 1889 і 1892 рр.).

 

6. Володів 14 мовами. Поет, прозаїк, фольклорист, перекладач, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч. Сучасники називали його «академією в одній особі».

 

7. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоіндійської, давньоарабської, давньогрецької, східних.

 

Перекладав також на німецьку українські народні пісні, допомагав Михайлу Грушевському з німецьким перекладом «Історії України–Руси».

 

8. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Українська радикальна партія – та перший її голова, автор програми.

 

9. Закликав населення Галичини називати себе українцями, а не русинами. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордонів…», писав він у листі до молоді в 1905-му.

 

10. Одним із перших спрогнозував крах ідеології марксизму, а соціалістичну державу назвав тюрмою: «Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою».

 

11. Радянський режим називав його атеїстом. А він залишався глибоко віруючою людиною. Виріс у побожній родині, досліджував Святе Письмо, товаришував із галицькими священиками, мав приязні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким.

 

12. Його переклад біблійної «Книги Буття» досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.

 

13. Ледь не запізнився на власне весілля з Ольгою Хоружинською. У кабінеті батька нареченої знайшов стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша.

 

14. Останні сім років писав лівою рукою, бо права була паралізована. Систематизувати та упорядковувати матеріали йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців.

 

15. Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в «позиченій» ямі на шість домовин.

 

В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 років.

 

 Вільна та єдина наша рідна Україна

"Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею!

В. Сосюра

День народження - важливе свято і для людини і для країни.

 24 серпня наша країна святкує справжній ювілей: 30-річчя Незалежності України!

 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення Незалежності України.

 І сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою. 

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Ми, українці, повинні пишатися своєю країною, знати її історію, вивчати рідну мову, любити і берегти природу, знати звичаї, традиції свого народу і примножувати її багатства.

 Про все це йшлося сьогодні на  нашому патріотичному калейдоскопі "Новий день над Україною". А ще діти з задоволенням познайомились з чудовою книгою Катерини Дем'янчук "Легенди замків України", 

  мандрували  цими замками,  та грали в запропоновану автором гру,   

відповідали на запитання вікторини, відгадували загадки.

Вітаємо зі святом і дуже

 сподіваємось, що ви будете достойними нащадками української слави!

  

 

Сьогодні  день народження у Галини Миколаївни Малик - улюбненої казкарки  української малечі , у доробку якої понад 50 книжок для дітей

 

"Для того щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною...Адже звідки, як не з себе. можна дістати весь той прекрасний казковий світ, якого в реальності не існує" - Галина Малик

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Закарпатті. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок — збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом».

Писати майбутня письменниця почала ще з шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки.

Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких — твої ровесники. 

Казка "Незвичайні пригоди Алі" (видана в 1991 році) уже давно полюбилася нашим читачам, бо її герої виховують, тішать, спонукають до роздумів, в ній засуджуються лінощі, боягузство та байдужість. Сюжет розповідає про пригоди дівчинки Алі, яка через лінощі потрапляє в країну Недоладію. Дехто з нас пізнає себе читаючи ці пригоди. Адже звичка недоробляти справи до кінця багатьом нам дуже знайома. Та  наше майбутнє залежить тільки від нас і тому дуже важливо доводити всі справи до кінця,  і подібно до дівчинки Алі, відважно боротися з брехливими обіцянками-цяцянками та іншими сяк-таками. 

Повість увійшла до шкільної програми.

За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, невгамовної героїні цих повістей, уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Член експертної ради всеукраїнського рейтингу «Книжка року» у номінації «Дитяче свято»

А ви читали "Незвичайні пригоди Алі"? 

Якщо ні, то запрошуємо до читання!

Українському письменнику Валентину Чемерису - автору гуморесок, новел, оповідань, історичних та фантастичних романів - 85 років від дня народження

1936 - 2016

"Життя вимірюється не кількістю прожитих років, а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі, скільки добра подарував людям"

                              В. Чемерис

Що може бути цікавішим за її величність Історію? Тільки Історія, про яку розповідають цікаво, небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис - відомий  український письменник, автор багатьох історичних та фантастичних романів, які вже стали культовими.  "Смерть Атея","Фортеця на Борисфені", "Ольвія", "Ордер на любов" "Ярославна", "Марина - цариця московська", "Генерал імперії" - читати не перечитати.! 

Але наша книжкова виставка має назву "Минуле з висоти сучасності" і на ній книги Чемериса не тільки про минуле, але й про сучасне життя, де вас має зацікавити погляд автора на події, що відбуваються в різні роки - з проекцією на сьогодення. Своєрідна мандрівка Україною стане справжньою екскурсією із захоплюючими цікавими розповідями, краєвидами, якими автор стверджує, що доля однієї людини, її почуття та думки так само важливі, як доля народів, події, з яких потім твориться історія.

Народився 8 липня 1936 року в с. Зайчинці Полтавської області в селянській родині.

 В 1953 році переїхав з матір'ю до нашого міста, тоді ще  Дніпропетровська, де прожив 40 років. 

Перше оповідання "Як я навчився писати гуморески" було надруковане в одній з місцевих газет в 1959 році. 

Валентин Чемерис прожив довге плідне життя до останнього зберігаючи творчу активність: він написав понад 70 книг різних жанрів. Його твори перекладались різними мовами. 

Писав під трьома псевдонімами: Грицько Псьол, Сидір Хоролець, В. Заїченський. 

В 1989 - 1993 очолював Дніпропетровську Спілку письменників, а з 1996 року по 2000 рік - Секретар Національної Спілки письменників України.

Валентин Чемерис -автор творів для дітей. - Повість "Аравійська пустеля" вивчається в 5-х класах, уривок з роману "Ольвія" - в 7-8-х класах, у 4-х класах вивчається оповідання "Три секунди на вибір", а 8-мі класи читають також "Вітька + Галя".

Має багато нагород і премій. За романи з історії України "Фортеця на Борисфені" та "Ордер на любов" автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва "Лицарське перо у 2008 році. В 2009 році Міжнародна премія ім. Івана Мазепи за історичний роман про Петра Дорошенка "Без права повернення." 

Видав 16 веселих збірок - гуморески, пародії, оповідання. Лауреат премії в галузі сатири та гумору ім. Остапа Вишні, за кращі оповідання премії ім. Юрія Яновського.

Сподіваємось, вас  зацікавлять чудові твори Валентина Чемериса,  і ви з користю проведете час, читаючи їх!