Талант з Карпатських гір

29 березня минає 140 років  Марійці Підгірянці - чудовій українській поетесі, народній педагогині, культурно-освітній діячці, творча спадщина якої назавжди ввійшла до золотого фонду української літератури.

ЇЇ поезії навіяні красою Карпат, казками й легендами цього дивовижного, чудового краю, його пісенною творчістю. Вони мають велике пізнавальне і виховне значення, їх щирість і духовна краса несуть дітям добро та радість, допомагають пізнавати світ через красу рідного слова. 

А чи знайомі ви, дороргі друзі, з творчістю цієї видатної, талановитої української поетеси? Читали її чудові, самобутні, мелодійні вірші? Ні? Тоді знайомтесь:

Люблю матусю, батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу, і вчителів,

Село, де вперше сонце зустрів,

Люблю в криничці блакитну глиб,

І лан, що родить для мене хліб,

Бо все, що бачу навколо я,  -

То люба, рідна моя земля!

                                                             А ось вам іще...

                               Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило,

                               А то лиш моя мама дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик, що пестив колосся, -

А то мені моя мама гладила волосся.

                              Снилась мені ягідочка, як мед солоденька,-

                              А то мене цілувала мама дорогенька.

Снилось мені, що на крилах я вгору несуся,-

А то мене із постелі піднесла матуся.

Твори Марійки Підгірянки: вірші, казки, загадки,пісні, співанки, ввійшли в навчальні програми початкових класів, друкуються у збірниках, дитячих журналах. Їх високо оцінили письменники, літературознавці. Видатний український письменник Максим Рильський писав: "Марійка Підгірянка - справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса".

Наші читачі з задоволенням знайомились з творчістю поетеси біля книжкової виставки "У Марійки Підгірянки мов із золота співанки". Сподіваємось, що і вам, дорогі друзі, вони сподобаються, бо написані вони хоч і давно, зате щиро, від душі і з великою любов'ю до вас і до рідної України.

 Бібліовояж "УСІ ШЛЯХИ ВЕДУТЬ ДО БІБІЛІОТЕКИ"

            Свій перший крок у світ книжок зробили  першачки . Діти взнали, що бібіліотека - це Книжкове королівство, в якому живуть різні книжкові герої. А щоб попасти в це королівство вони долали різні перешкоди і виконували завдання: розгадували загадки, прослухали правила поводження з книгою, впізнавали казкового героя і відгадували з якої він казки. 

            Вступаючи в ряди читачів бібліотеки, наші першачки пообіцяли поважати, цінувати книгу, берегти її, не бруднити, не рвати. 

                       Не розлучатись з книгою-другом все життя!

А ще наші маленькі читайлики проявили неабиякий інтерес до цікавих книжечок, та дружно взяли книги, які їм сподобались додому. А ми були раді, що наша читацька сім'я поповнилась  на 16 читачів!

 Безцінний скарб - вода

22 березня - Всесвітній день води.

Ти враці личко умиваєш,

У синій хвилі риба грає,

Йде дощ і шелестить трава:

Жива, жива, жива, жива...

Запам'ятай же назавжди:

І я з води, і ти з води.

Запам'ятай   на майбуття:

Земна вода - Землі життя!

Для того щоб нагадати всім жителям планети про значення і важливість води, привернути увагу до проблем якості питної води, необхідність охорони водних ресурсів та їх раціонального використання, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй  в 1993 році ухвалила офіційне рішення про щорічне відзначення 22 березня Всесвітнього дня водних ресурсів.

 Цьогорічна тема: "Цінність води для кожного з нас".

Цінність води набагато більша, ніж її ціна, адже без неї не буде життя на Землі. Водою покриті 70% поверхні Землі, але майже вся вона - солона. Лише 2,5 % приходиться на прісні водойми. І ця частка заперта в льодовиках і вічній мерзлоті. Водна безпечність - одна із самих глобальних проблем нашого часу. Адже від нехватки води вже сьогодні страждає більше 2 млрд. людей і кількість її на людину за два десятиріччя зменшилась на 20%.

Кожен з нас має можливість вкласти свій  внесок в справу збереження води:

- вчасно закривати кран на кухні чи у ванній кімнаті - це зберегти десятки літрів;

-користуватись пральними чи посудомийними машинами при повній загрузці;

- віддавати перевагу душу замість ванної;

- вимикати воду під час чищення зубів;

- не використовувати фосфатні миючі засоби, бо вони викликають цвітіння води, що призводить до загибелі рослин і тварин;

- не засмічувати водойми побутовими відходами;

- не змивати побутові відходи в каналізацію.

Не будьте байдужими до свого майбутнього - розпочинайте берегти воду вже сьогодні!

 Стартував 

"Книга єднає країну!"

Тиждень дитячої книги - свято всіх читаючих дітей - допитливих, залюблених в книгу. Свято веселих пригод, нових літературних відкриттів, знайомств, зустрічей. Його немає в календарі, але про нього знають всі цінителі та шанувальники її величності КНИГИ.

Початок цій чудовій традиції було покладено ще 78 років тому, в далекому 1943 році Левом Кассілем, з метою заохочення дітей і молоді до читання. Святом надії назвали цей день ті, хто спілкувався тоді  з відомими дитячими письменниками. Бо ніщо не може замінити людині спілкування зі справжньою книгою. І свято, що оселилося в душах читачів у воєнне лихоліття вистояло, зберегло свої традиції і розширило свої кордони.

Ми традиційно включились в святкування Всеукраїнського тижня дитячої книги - у нас сьогодні  свято "Про царицю Книгу і чарівне дзеркало", де діти, а це були учні третього класу 73-ї школи, з великим задоволенням і радістю приймали активну участь в літературному квесті "Я знаю все!" : бились на літературній дуелі, впізнавали автора, добирали героям літературну пару, ділились знаннями про історію книги, визначали найактивнішого читача класу. Але найбільшим подарунком була зустріч з улюбленою  письменницею нашого краю Еліною Іванівною Заржицькою. Діти ловили кожне слово авторки чарівних казок, розпитували як народжуються дивні персонажі та веселі історії, були героями цих історій та поділились, що й самі пробують перо. 

Було весело! Наші маленькі кмітливі читачі довели справедливість вислову: "Хто багато читає, той багато знає!"

  Всі присутні на Книжкових іменинах гості отримали солодкі подарунки.

Пам'ятайте: у світі обов'язково знайдеться книга, яка написана саме для вас!

 Що таке Масляна та з чим її їдять?

Сиропусний тиждень (Масниця, Колодій, Масляниця, Запусти, Заговини)- переддень Великого посту і справжнє свято молочних страв. Здавна в ці дні в Україні готують велику кількість млинців, налисників і вареників з сиром, щедро заправляючи їх сметаною. Варять молочні галушки, локшину, киселі. Це тиждень відвикання від досить щедрих зимових святок.

Пропонуємо вам веселу вікторину "Масляна, пригощай!" 

(Правильні відповіді можете знайти на нашому блозі в статті "Масляна, Масляна, яка ти мала!")

* Символом чого є млинці, які печуться на Масницю?

* Скільки днів святкується Масляна?

* Чим мастять млинці зразу після випікання?

* Що з основних страв Масляної вважають символом місяця?

* В який із днів Масляного тижня просять прощення?

* Як називаються зменшені млинці?

* Виберіть правильне закінчення прислів'я: "Перший млинець....."

* Хто в казці К. Чуковського гасив пожежу пирогами і млинцями?

* Як називається спортивний снаряд з "млинцями"?

* Яка геометрична фігура супроводжує все свято Масляної?

 Масляна, Масляна, яка ти мала!

Якби ж тебе сім тижнів, а посту одна!

Масляна, Масляна,

Маслечком промащена,

Приходь раненько

Зустрінем тебе добренько,

Вареником, оладком, сиром,                                                      маслецем,

Та рум'яним млинцем!

     Масляну (інші назви Масниця, Пущення, Колодій, Заговини, Сирний тиждень) цього року українці відзначають з 9  по 14 березня. Це популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів. Пов'язане воно було, перш за все, з проводами зими. Цілий тиждень масових розваг та веселощів перед Великим постом. Людям дуже хотілося скоріше провести  зиму і зустріти довгоочікувану весну.

Обрядова їжа на масляну - вареники із сиром і сметеною та гречані і пшеничні млинці. (Млинці - символ сонця, а вареники- місяця). Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка була: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть". 

Масляна передує семитижневому Великому посту і завершується Прощеною неділею.

Це цікаво знати...

Кожен день Масниці має певне значення, назву та цікаві звичаї. У перший день - "Зустріч "- зранку жіноцтво збиралося справляти Колодки - символ народження роду, частину Дерева Життя.

У вівторок - день другий - "Загравання" -всі виходили на вулицю, де влаштовували веселі забави. Вважалося, що чим багатше відсвяткуєш, тим багатший рік буде.

Не даремно наступний день - середу - називали Ласунець" - цього дня тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер - "Широка Масниця" . В народі говорили: "Розгуляй-четвер прийде жарт і пісню принесе". З піснями і танцями носили й возили на санях хлопці й дівчата по вулиці дерево, химерно прикрашене дзвіночками та яскравими стрічками.

П'ятий день - пятниця - "Тещині вечірки". У цей день зять частує тещу та катає її вулицями. Дорогу обирали залежно від характеру тещі - злу і сварливу везли по нерівній дорозі, а лагідну - по рівненькій.

У суботу відбувались посиденьки у зовиці. Влаштовували чаювання, зустрічали гостей, грали у веселі ігри.

Останній день - Прощена неділя. В цей день прощали всі образи і просили прощення у сусідів, родичів. Цей день так і називали - Прощення.

Щедрої Масниці вам!

 Тарас Шевченко живе  і промовляє

207 років від дня народження

                                    ( 9.03.1814 -  10.03.1861) 

"Він був сином мужика, а став володарем в царстві Духа, він був самоуком, а вказав нові, світлі шляхи професорам і ученим. Тяжка доля не змогла перетворити в іржу золото його душі, стерти його любов до людей". 

          Іван Франко

                                                                                             

Традиційно на початку березня майже у всьому світі, де проживають українці, відзначають Шевченківські дні. Це дні шани, пам'яті, найглибшої поваги і любові до Тараса Григоровича Шевченка, його чарівних віршів і незабутніх малюнків.

Усього 47 років прожив Т. Г. Шевченко. 24 з них був кріпаком, 10 - в засланні, і тільки 13 - на волі. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни.

Ми святкували конкурсом розумників "Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став", де дві команди "Кобзарики" і "Барвінчата" змагались на краще знання творчості поета. Учасниками дійства були учні 5-а класу 66-ї школи з вчителькою української літератури Романюк Настею Павлівною. Затамувавши подих діти слухали справжні шедеври лірики поета, які читали конкурсанти: "Садок вишневий коло хати", "Зоре моя вечірняя", "Мені тринадцятий минало", уявляли, як "реве та стогне Дніпр широкий", захоплювались щирим і сумним "Заповітом"... А далі були завдання з конвертів - "Доповнити прислів'я" , гра  "Відгадай вірш за опорними словами", "Заморочки із бочки", де були питання з п'яти номінацій, і "Чорний ящик", в якому була річ, що  конкурсанти повинні були за описом впізнати. 

Гарне й душевне вийшло свято.А конкурс показав, що ми знаємо й шануємо творчість нашого Кобзаря. Переможених не було - були переможці!

Тарас Григорович Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в наших серцях. Творчість Шевченка - це святиня, якою дорожать і гордяться  українці. І ми, нащадки, будемо завжди берегти у своїх серцях той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.