...І пам’ять ожива вогнем пекучих ран
Ніколи не забути нам тебе, Афганістан.
Від імені матері, що не діждалась сина,
Від імені дочасу посивілої дружини,
Від імені батька, що мовчки сумує,
Від імені сина твого же, солдате,
Благаю, кричу – війні вже повік не бувати!
Указом Президента України
15 лютого щорічно відзначаться День пам’яті учасників бойових дій
на територіях інших держав. Відзначаємо і ми. Вся небайдужа спільнота приходить
до пам’ятного знака, що знаходиться на
території школи №73, щоб схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя в
далекому Афганістані. Бо ніхто та ніщо не повинно бути забутим. Аби не забути –
треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати.
28 років тому
закінчилась трагічна, ніким не оголошена афганська війна. Тисячі наших хлопців загинули в боях і померли від ран, хвороб, пропали
безвісти…. Афганістан був і залишається незаживаючою раною. Бо найвищою
нагородою для тих, хто уцілів на тій війні є життя, а для загиблих – пам’ять.
Слава вам,
воїни-афганці! Низький уклін від усіх нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар