Чи знаєте ви, що вперше стали відзначати Міжнародний день рідної мови з 2000 року?  Що це сталося в Парижі,  в штаб-квартирі ЮНЕСКО, для того щоб привернути увагу спільноти до того факту, що з 6000  мов, які зараз існують, більшість перебувають під загрозою зникнення? А в Україні це свято стали відзначати з 2002 року? Що наша рідна українська мова визнана  на Всесвітньому конгресі мовознавців другою  в світі після італійської за милозвучністю?

Ну щоб, здавалося слова… 

Слова та голос, більш нічого,

 А серце б’ється - ожива, 

Як їх почує… 

                                                     Т. Г. Шевченкo

     Для кожного народу дорога  його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Вона співуча і багата. Вона – душа народу, в ній глибина тисячоліть. Це найдорожчий скарб, переданий нам нашими предками. І де б не були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.

    Відзначали Міжнародний день рідної мови в бібліотеці грою-конкурсом «Слово до слова, складається мова» з нашими читачами – учнями 4 «в» класу 66 школи.

     Сьогоднішній конкурс показав, що значить для нас рідна мова. Це тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це наша гордість. Бережімо її.

20.02 - День пам’яті Небесної Сотні.

          Майдан. Нині це слово, напевне, знають у всіх країнах світу. Майдан Незалежності – це не тільки велика й головна площа в центрі Києва. Майдан – це небажання жити в системі тоталітарної корупції і малограмотної влади, що розграбувала країну. Це прагнення жити за європейськими стандартами. За ці прагнення Україна заплатила більше сотні людських життів та тисячі покалічених. Революція гідності. Саме так назвали ці буремні дні боротьби народу проти злочинної влади.

     Минуло три роки відтоді, як загинули вони – Герої Небесної Сотні, яких народила революція Майдану. Вони помирали, щоб жила Україна. Тепер нашу Україну оберігають ціною своєї крові воїни АТО в Донецькій та Луганській областях.

     До третьої річниці Революції Гідності у нас в бібліотеці відбулася година історичної правди «Події, що змінили Україну». Про події тих часів, про  відданість та героїзм людей, що відстоювали принципи демократії і свободи заради нової України,  нашим читачам розповіли вчителі та бібліотекарі. Діти декламували вірші про Майдан, прослухали пісню-гімн «Пливе кача». Всім присутнім було важко стримувати сльози смутку.

                   

     Вічна пам’ять героям, які склали свої голови за нашу Україну – вільну, незалежну, європейську.

                                    ...І пам’ять ожива вогнем пекучих ран

                           Ніколи не забути нам тебе, Афганістан.

                           Від імені матері, що не діждалась сина,

                           Від імені дочасу посивілої дружини,

                           Від імені батька, що мовчки сумує,

                           Від імені сина твого же, солдате,

                           Благаю, кричу – війні вже повік не бувати!

    Указом Президента України 15 лютого щорічно відзначаться День пам’яті учасників бойових дій на територіях інших держав. Відзначаємо і ми. Вся небайдужа спільнота приходить до пам’ятного знака, що знаходиться на території школи №73, щоб схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя в далекому Афганістані. Бо ніхто та ніщо не повинно бути забутим. Аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати.

       28 років тому закінчилась трагічна, ніким не оголошена афганська війна. Тисячі наших хлопців загинули в боях і померли від ран, хвороб, пропали безвісти…. Афганістан був і залишається незаживаючою раною. Бо найвищою нагородою для тих, хто уцілів на тій війні є життя, а для загиблих – пам’ять.

            

           

Слава вам, воїни-афганці! Низький уклін від усіх нас.

«У дружби багато крил, а закон у неї один – вірність»

                                                                       А. С. Макаренко

    Сьогодні, в день Святого Валентина, в нашій бібліотеці весело й гамірно. До нас завітали наші читачі, четвертокласники зі школи № 73 зі своєю вчителькою Світланою Георгіївною Тополею.

      Це йде підготовка до свята дружби «Друг – це другий Я!».  Бо скільки б іграшок, книжок, розваг у вас не було, без справжнього друга сумно і не цікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що вас цікавить, почитати і поділитись прочитаним, весело погратися.

    Діти розгадували кросворди, розглядали життєві ситуації, знаходили прислів’я та приказки про дружбу, малювали долоньки з побажаннями на чарівному райдужному серці. Обмінювались ромашками-дружилками, на пелюстках яких писали якості характеру, які вони хотіли  б мати самі і бачити в своїх друзів.

                                      Вірність цінуйте,

                                      Дружбу шануйте.

                                      Не ображайте їх словом лихим.

                                      В ногу крокуйте

                                      Із другом щирим, вірним, палким!

                                                           А. Костецький.

7 лютого 1812 року народився  Чарльз Діккенс – англійський письменник

(1812 – 1870)

«Любляче серце коштує більше, ніж вся мудрість світу»

Чарльз Діккенс «Девід Копперфілд»

      Чарльз Діккенс – письменник вікторіанської епохи, який широко відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі хвилювали англійське суспільство. Виходець з низів він співчував бідним і обездоленим. Його любов до бідних  і скривджених була справжньою, а не фальшивою. Він писав для них і про них.

Перу Діккенса належать цілий ряд соціальних романів. Кращими серед них є: «Олівер Твіст» (1838), «Ніколас Нікльбі» (1839), «Мартін Чезлвіт» (1844), «Девід Копперфілд» (1850), «Холодний дім» (1853), «Важкі часи» (1854), «Малютка Дорріт» (1857), «Великі сподівання» (1861).

Всі романи Діккенса мають багатопланові  сюжети, побудовані на захоплюючій інтризі. В кожному з них створений свій неповторний самостійний світ, який правдиво відображає англійську дійсність ХIХ століття. У всіх цих достоїнствах творчості Діккенса і є  запорука успіху нев’янучої з роками художньої привабливості і незмінної актуальності його романів. Багато з них лягли в основу сценаріїв  фільмів.

Акцентуємо вашу увагу на твори Діккенса, які є в нашій бібліотеці.

На «Різдвяну пісню в прозі», а це одна із самих популярних книг про Різдво, що перекладена на всі мови світу, звертають вашу увагу  наші читачки - подружки Коробська Наталка та Бондар Ксюша:  "Смійтеся й плачте, читаючи цю різдвяну історію. Дізнавайтеся, чи станеться різдвяне диво, і чи зможе жалюгідний, черствий,  корисливий скнара Скрудж коли-небудь змінити своє життя?  Чи навчиться вигукувати: «Веселого всім Різдва»?"

Читайте! Одержуйте задоволення від знайомства з творчістю великого письменника Чарльза Діккенса!

205 років Євгену Павловичу Гребінці, відомому українському байкареві, поетові, прозаїку, перекладачу, видавцю, громадському діячу

(1812 – 1848)

   Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя – всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 40 повістей, романів, оповідань. 

  Цілком заслужено Іван Франко назвав Гребінку найвидатнішим українським байкарем, а його поезію – «чудовими ліричними п’єсами», «перлинами української лірики», тому, що це була  українська байка, що базувалась на українському фольклорі: українській приказці, приповідці, в якій закладена проста народна мудрість і мораль. Байка, яка актуальна й нині.

   Гребінка був сучасником Тараса Шевченка, його старшим другом.

   Одним із перших він звернув увагу на молодого Шевченка й узяв  безпосередню участь в організації його викупу з кріпацтва та виданні «Кобзаря».      Гребінка, уже відомий тоді письменник, давав молодому авторові свої поради, заохочував до подальшої творчості, допомагав матеріально.

   А ще Євген Гребінка є автором багатьох романсів. Зокрема всесвітньо відомого романсу «Очі чорнії». Переклад на українську мову зробив Юрій Татаренко. А прозвучав романс вперше українською мовою в 2008 році, через 165 років після написання! У  виконанні співака Ігоря Якубовського.

       Романсу більш, як півтора століття,

  Жар плоті в ньому, відчай і жура,

А він живе й живе собі на світі –

             І пломінь в нім, і пристрасть не вмира!

                         Ю. Татаренко

Самобутніми, привабливими творами Євген Павлович Гребінка заслужив право на вдячну пам’ять багатьох поколінь своїх нащадків. На нашу з вами пам’ять.

 Повчальні, широко відомі байки Євгена Гребінки: «Віл», «Цап», «Школяр Денис», «Соловей», «Рибалка» та інші, - безперечно, сподобаються маленьким читачам.

Приходьте. Знайомтесь. Читайте. Захоплюйтесь!