" Берегині вкраїнського роду"- таку назву мало свято, що пройшло в нашій бібліотеці до Дня Матері.

Ще в колисці немовля

слово "мама" вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

                                 Мати, матінка, матуся,

                                  Мама, мамочка, мамуся

                   Називаю тебе я,

                     Рідна ненечко моя!

Діти прослухали історію свята, з'ясували, що Берегиня - це найстародавніша богиня добра, яка захищає всю родину та оселю від усякого зла.

А далі був турнір між двома командами дівчаток - майбутніх берегинь. Команди змагалися хто більше скаже ласкавих слів для мами, проспіває пісню про маму, розгадували кросворди, складали прислів'я, розтолковували значення вислову, давали рецепти смачних страв.

 Судило конкурс компетентне, дуже вимогливе, але справедливе журі. В непростій і дуже веселій боротьбі перемогла команда "Україночка". Всі діти одержали солодкі призи.

Наші любі добрі мами!

Доброго здоров'я вам, земного щастя!

Хай біда і горе ваші родини обминає, а Мати Божа вас охороняє!

16.05 - 200 років від дня народження М. І. Костомарова - українського історика,

 фольклориста, етнографа, поета і прозаїка.

(1817 - 1885)

Слава тобі, люде добрий

Із слов'ян слов'яне!

В день воскресний станеш в славі

Між всіма братами!

Слава тобі, Україно!

М. Костомаров

Служіння народові було головним змістом життя і праці Миколи Костомарова.

Микола Іванович Костомаров перший в той час (Х1Х ст) звернувся до вивчення історії України, один з перших порушив питання про узаконення мови українського народу.   Він за життя став символом вільної України.

У віршах і поемах оспівував князівські і козацькі часи України. (історична драма "Сава Чалий", трагедія "Переяславська ніч". У грунтівній праці "Богдан Хмельницький" наголошує, що український народ є найголовнішим спадкоємцем державності Київської Русі. Був активним членом Кирило-Мефодіївського братства, де займався ідеєю єднання слав'янських народів, за що й був висланий у заслання. Товаришував з Т. Г. Шевченком.

Сприймав фольклор, як вираження народного духу. Вважав, що історію треба вивчати не лише за літописами, але і за народною творчістю. У радянські часи його спадщина була під забороною.

Співець козацької вольниці

15 травня 160 років від дня народження Андрія Чайковського -

українського письменника, громадського діяча, доктора права.

     
                   

"Любіть Україну, любіть своє рідне"

А. Чайковський

Народився в м. Самборі в сім'ї дрібного службовця. В ранньому віці втратив обох батьків, тому виховувала бабуся. Закінчив юридичний факультет Львівського університета. Працював адвокатом. Друкуватись почав у 1892 році .Дружив з Іваном Франком, вважав його своїм учителем.

Історичні романи А. Чайковського "Сагайдачний", "Олексій Корнієнко", а також повісті й оповідання "За сестрою", "Козацька помста". "З татарської неволі" та ін. мали значний вплив на пробудження  національної свідомості й виховання молоді Галичини. В цих творах Чайковський в романтичному стилі ідеалізував Запоріжжя та звинувачував Москву за кривди, завдані Україні. Тому після об'єднання Західних земель із Радянською Україною письменник був надовго забутий. Нині, коли Україна стала незалежною, ми знову маємо змогу  насолоджуватись творчістю Андрія Чайковського.

"Мене звати Герман Корсунський. Повість "За сестрою" Андрія Чайковського справила на мене  сильне враження.Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою землю від турецько-татарської навали. Мене вразив хлопчик Павлусь, його прагнення звільнити свою сестру. Автор показує нам, як потрібно любити свій рідний край і свою родину.

 Прочитав я - раджу вам!"

Шановні наші читачі!

Ми просимо Вас проголосувати за наші бібліотечні проекти

Для голосування натисти на зірочку (*), потому - на гіперсилку

Ми хочемо без воєн жити,
Хай буде мир на всій землі.
За мир, щоб сміятись!
За мир, щоб радіти!
За мир, щоб трудитись!
За мир, щоб троянди цвіли, -
Щоб діти здорові й щасливі росли!

У нас сьогодні історичний ринг "Козацька героїка захисників Батьківщини",  присвячений незабутньому і героїчному Дню Перемоги над нацизмом у другій світовій війні .
       В ході змагання діти показали глибокі знання з історії нашого краю та історії України. Дуже гарно відповідали на питання про пам'ятники Героям в нашому місті та місця  великих битв з ворогом.
      Ми ще раз переконались, що байдужих до тих подій немає, що наше молоде покоління свято береже  пам'ять про героїчне минуле наших дідів і прадідів. Бо їх подвиг - це високий приклад для наслідування. І наш обов'язок бути гідними цьому життєвому подвигу, затверджуючи мир та злагоду на нашій українській землі.
     Доповнювала захід  книжкова виставка "Допоки пам'ятаємо - живемо". Всі бажаючі взяли книги додому.

Вітаємо зі святом ще раз щиро!

живіть здорові в щасті і теплі.

Бажаємо любові, світла й миру

На нашій рідній і святій землі1

День пам'яті та надії

          Пам'ять серця...
          Пам'ять сивини...
         Пам'ять тих,
   Хто не прийшов з війни...
Друга світова війна - вона все далі й далі від нас. Ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, самою руйнівною і жорстокою. На території України вона продовжувалась 1418 днів і ночей, забираючи людські життя, нівечачи все навкруги. Рани тієї війни болять у нас усіх і сьогодні, через 72 роки. І ми не повинні забувати, якою ціною завойоване наше щастя жити.
         У нас сьогодні літературно-музична композиція "Квіти на броні".  Ми присвячуємо її незабутньому Дню Перемоги, Дню пам'яті та примирення. Святу зі сльозами на очах, святу радості і печалі, успіхів і втрат, святу пам'яті. Діти читали вірші, співали пісні воєнних років, зворушливо розповідали про своїх прадідів, що не повернулися з полів битв.

          Пам'ять...Вона не має початку і не має кінця. Ніколи не проходьте байдуже повз гранітні стели, на яких золотими буквами вписані імена полеглих за нас з вами. Зупиніться - постійте - помовчіть - покладіть квіти пам'яті.        Пам'ять - запорука неминучої перемоги сьогодні.

5 травня 1922 року народився відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії Анатолій Дімаров. 

 ( 1922-2014)

"Я все життя збираю людські долі"
А.Дімаров

Патріарх української прози і духовний батько "шестидесятників" Анатолій Дімаров народився на Полтавщині у Миргороді. Пережив страшні роки голодомору, у Велику Вітчизняну воював на фронті, був командиром партизанського загону, мав кілька поранень.

Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника. Мандрівник і природолюб Анатолій Дімаров написав багато серйозних і проникливих оповідань, повістей  та романів з глибин життя українського народу. Ще 40 років тому він наважився писати про голодомор і примусову колективізацію. Найголовнішими людськими цінностями вважав добро і співчуття.

Саме ці якості роблять його оповідання, казки та повісті цікавими та привабливими ось уже для кількох поколінь читачів.

Серед них автобіографічна повість "На коні й під конем" - весела історія про збитошного хлопця, з яким весь час трапляються кумедні пригоди. З нею вас знайомлять друзі - Думчев Андрій та Воронський Артем. Приєднуйтесь, читайте!

"Шукати треба серцем - найголовнішого очима не побачиш."

А. Дімаров.