Майстер веселого цеху Всеволод Нестайко
90 років від дня народження

"Я все життя писав саме для дітей - писав з любов'ю, болем і тривогою"
В. Нестайко

1930 - 2014

Всеволод Зіновійович Нестайко - класик дитячої української літературию - унікальне явище в історичній долі української книжки: він єдиний із прозаїків, які писали тільки для дітей, півстоліття залишався не лише найчастіше друкованим автором, а й найбільше читаним і реально затребуваним. На його творах виросло не одне покоління дітей. Хто з нас не пам'ятає славнозвісних "Тореадорів з Васюківки", чи "В країні Сонячних Зайчиків"? Його книгами й сьогодні зачитуються сучасні діти нашої бібліотеки.

Ми святкували іменини письменника турніром знавців творчості  "Мандрівка в Країну Дитинства". Учасниками дійства були учні 3-В класу 66 школи. Діти мали змогу познайомитись з письменником-казкарем та помандрувати чарівною країною його сонячних казок, позмагавшись за звання кращого знавця творчості . З відривом в 2 очка перемогла команда "Пізнайок".

Було цікаво, весело і пізнавально. Ніхто не сумував. По закінченню гри, книги, які сподобались, діти взяли читати додому.

Читайте твори Всеволода Нестайка і відкривайте для себе країну Дитинства і ДОбра!

Крути... Мужність і біль України

102 роки тому, 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами.

Земля дрижала. Схід в вогнях жеврів.

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах - вогнистих та завзятих

горів святий, благословенний гнів.

Ішли, де білість сніжаних полів,

Де смерть взялася з вітром танцбвати.

Свистали кулі...рвалися гранати,

і постаті майнули в вир вогнів.

А. Герасевич

Бій під Крутами - яскрава і трагічна сторінка боротьби за українську державність. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримували наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Майже всі вони загинули в цій битві. 27 юнаків потрапили після бою в полон і були жорстоко страчені.
 Як і сучасні Герої, які на своїх плечах міцно тримають нашу незалежність, захищаючи нашу батьківщину від зазіхань зухвалого агресора, вони боролись, щоб ми перемогли.
Самовідданий подвиг Героїв Крут відзначали годиною пам'яті "Битва за майбутнє" біля книжкової виставки "Пам'яті Героїв Крут"

І обнялися береги одного вічного народу

22 січня в Україні відзначається  День Соборності. Це свято присвячене 101-й річниці від дня проголошення в 1919 році Акта воз'єднання УНР та ЗУНР в єдину українську державу. В 1990 році українці взялись за руки і створили "живий ланцюг" від Києва до Івано-Франківська, який символізував єдинство. В цьому заході прийняли участь до 3-х мільйонів людей.

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софіївськім,

Зустрічала Україна свято волі!

   В. Переяславець

Ми святкували історичною годиною "Обнімітеся, брати мої" з четвертокласниками 73-ї школи.Бібліотекар розповіла про історичні події, які передумовлюють святкуванню цієї дати. Протягом зустрічі лунали пісні про Україну, які діти з задоволенням співали. Вірші, які читали діти, додали урочистості до заходу. Продовжили захід на території бібліотеки біля кн. виставки "Єдина по обидва береги Дніпра".

Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься УКРАЇНА

І.Січовик

Українському поету Василю Симоненко - 85 років від дня народження

1934 -1963

"Можна жить, а можна існувати,

Можна думать - можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять"

        В.Симоненко

              Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.

1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років закінчив його і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. 

Перша збірка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися. Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон» На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок. Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років. З великими труднощами друзям В. Симоненка вдалося надрукувати його твори: 1964 р. — «Земне тяжіння», 1965 р. — збірку новел «Вино з троянд», 1966 р. — «Поезії», 1981 р. — «Лебеді материнства».

Псевдоніми Симоненка — В. Щербань, С. Василенко, Симон.

Твори Василя Симоненка
– перша збірка «Тиша і грім»
– цикл «Мандрівка по цвинтарю»
– цикл «Заячий дріб»
– оповідання «Вино з троянд»
– оповідання «Кукурікали півні на рушниках»
– оповідання «Весілля Опанаса Кровки»
– оповідання «Лебеді материнства»
– оповідання «Ти знаєш, що ти — людина»
– казка «Подорож у країну Навпаки»
– казка «Цар Плаксій і Лоскотон»
– щоденник «Окрайці думок»
– посмертна збірка «Земне тяжіння»

Урок пам'яті "Життя, мов спалах" біля книжкової виставки "Рожеві лебеді В.Сисоненка."

Пропонуємо вам вікторину по біографії поета:

7 січня  Джералду Дарреллу - 95 років від 

дня народження

                                                                 1925 - 1995

Англійський натураліст, вчений-зоолог, письменник, засновник Джерсійського зоопарка, і Треста охорони дикої природи, які зараз носять його ім'я.

Первая книга – «Перегруженный ковчег» (1952) – была посвящена путешествию в Камерун и вызвала восторженные отклики, как читателей, так и критиков. Автора заметили крупные издатели, а гонорар от книг позволил организовать в 1954 г. экспедицию в Южную Америку. Однако в Парагвае разразился военный переворот, и почти всю живую коллекцию, собранную с огромным трудом, пришлось бросить, унося ноги от хунты (к власти тогда пришёл генерал Альфредо Стресснер, ставший диктатором на долгие 35 лет). Свои впечатления об этой поездке Даррелл описал в следующей книге – «Под пологом пьяного леса» (1955).

Тогда же он по приглашению брата Ларри отдыхал на Кипре и в Греции. Знакомые места вызвали массу детских воспоминаний – так появилась «греческая» трилогия: «Моя семья и звери» (1955), «Птицы, звери и родственники» (1969) и «Сад богов» (1978). Невероятный успех «Моей семьи» (только в Великобритании она переиздавалась более 30 раз и свыше 20 раз в США) привёл к рассуждениям серьёзных критиков о возрождении английской литературы. Более того, это произведение «непрофессионального» автора включили в программу выпускных школьных экзаменов по литературе.

Ироничный Лоуренс Даррелл писал о своём младшем брате: «Маленький дьявол прекрасно пишет! Его стиль по свежести напоминает листья салата!» Джеральд был мастером «звериного» портрета. Все описанные им животные индивидуальны и запоминаются так, как будто ты сам их встречал.

Невероятная работоспособность Даррелла поражала окружающих. Он написал более 30 книг (которые были переведены на десятки языков) и снял 35 фильмов. Дебютный четырёхсерийный телефильм «В Бафут за говядиной», вышедший в 1958 г., заставил всю Англию прильнуть к экранам телевизоров. 

Наші читачі люблять і  з задоволенням читають книги Джералда Даррелла, тому що читаючи їх ми попадаємо в дивний світ, наповнений любов'ю, ніжністю, добротою і щедрістю - всім тим, що складає справжнє братство. "Це потрясна книга, яка подобається від початку й до кінця" - сказала про "Балакучий згорток" Настя. 

Тож якщо ти не від того, щоб сплавати на Острів Вовкулаків, продертися крізь Мандрагоровий Ліс, чи взяти штурмом Замок Василісків, - сміливо перегортай сторінку!

Веселі канікули в бібліотеці

Зимонько-голубонько

В білім кожушку,

Любимо ми бігати

По твоїм сніжку.

Всім рум'яниш личенька

Ти о цій порі.

І ладнаєш ковзанки 

В нашому дворі.

Л.Забашта

          Взимку, під час зимових канікул, у всіх нас з'являється справжній святковий настрій, а також посилюється віра в чудеса. Хочеться робити приємні сюрпризи близьким, читати чудові чарівні різдвяні історії та переглядати затишні  казкові фільми...

  У нас сьогодні святковий народознавчий калейдоскоп "Іде Різдво з Колядою". Учасниками дійства були наші кращі читачі, які протягом року гарно відвідували бібліотеку та прочитали  багато книжечок. Діти з задоволенням брали участь у розважальній програмі, до якої увійшли рухливі ігри та конкурси та жваво відповідали на питання народознавчої вікторини "Січень крокує свята дарує".

 Було весело! Солодкі гостинці отримали всі учасники свята.

Літературно-казкові гостини "Здрастуй, Зимонько-Зима!"

З Новим роком!

В нашій бібліотеці сьогодні свято зустрічі Нового 2020 року для самих маленьких наших читайликів.

Наші маленькі читайлики з задоволенням брали участь у розважальній Новорічній  програмі.

                                       Знайомилися з Снігуронькою

                                                              Грали в сніжки

                                    Мишка велика і Мишки маленькі...

                                                             
                                                         Долали перешкоди

                                                           Боролися з заметами

                                               Насолоджувалися музикою

                                             Прикрашали "ялиночку "  

                                                         Водили хороводи

                                        Майстер-клас з Снігуронькою

                                        Розважалися з Дідом Морозом

                                                     Отримували подарунки

     Цікаво і весело пробіг час, адже, ні у діток, ні у їх батьків не було можливості нудьгувати.