Поет, учитель,просвітитель-гуманіст, філософ і творець притч
(295 років від дня народження)
І виламавши палицю із тину,
Він темними байраками пішов
Кріпацьким дітям викладать латину,
Бентежити думками рабську кров
Д. Павличко
"Не тіло, а душа є людиною"
Г. Сковорода
Григорій Сковорода до самої смерті жив мандрівним життям. Він навчав, як жив, а жив, як навчав. Тяжкі і прославлені його мандрівки з посохом та книжкою в руці.
Перед тронами владик не схиляв свого чола, не визнавав вінценосної слави царів і королів. Не вірив у можливість служіння людям поза своєю батьківщиною. "Всяк мусить пізнавати свій народ і в народі себе"
"Поезії, байки, притчі, філософські трактати, листи написані латинською, українською, грецькою, польською, церковнослав'янською мовами. Те, що залишив він нам у спадок - це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь." -
Бесіду-рекомендацію біля книжкової виставки проводить провідний бібліотекар ст. відділу Гончарова Г.М.
Читайте Сковороду, набирайтесь мудрості!
Чистий можеш буть собою,
То нащо тобі броня
І шолом над головою?
Не потрібна і війна.
Непорочність - ось тобі броня,
А невинність - крем'яна стіна.
Де ж такий чудовий пишний град?
Сам ти град, коли в душі є сад.
Святому духу храм і град.
Г. Сковорода
Немає коментарів:
Дописати коментар