Вірші, які не старіють
Марії Авакумівній Познанській - Лауреату премії імені Лесі Українки - 100 років від дня народження!
(1917-1995)
Щоб ти був щасливий,- тобі заповім:
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Найбільше у світі люби ти її!
Є інші держави, є інші краї -
А рідна Вітчизна у світі одна,
Для тебе, мій друже, як мати вона.
М.Познанська
Здається, що фрази "Люби і знай свій рідний край", чи "Любій малечі про цікаві речі", були завжди. Але у цих слів є авторка - чудова, незаслужено призабута останнім часом в Україні поетеса Марія Познанська, яка належить до тих рідкісного обдарування авторів, які впродовж життя писали виключно для дітей.
Золоті руки людини, Україна, її природа, героїзм дорослих і дітей у роки війни - основні мотиви поезії Марії Познанської.
Особливо їй вдаються вірші про природу. Хлопчик хоче зірвати ромашку, а бджілка сказала: "Ні!",
зимовий ліс нагадує, що "бідні зайчики голодні, ще не снідали сьогодні".
У нас поетична перлинка "На тій землі, де ти ростеш", де діти знайомились з нестаріючими віршами поетеси, написаними з справжньою любов'ю до дітвори.
"Такі вірші навчають дітей любити поезію, уважніше придивлятися до навколишнього світу, роблять щирішими, добрішими на вдачу, чутливішими до краси" - поділилась враженнями мама Ткаченко Оксана Василівна.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.
М. Познанська
Приємного читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар