вівторок, 17 вересня 2019 р.

155 років від дня народження Михайла Коцюбинського - видатного українського письменника, майстра психологічної прози, блискучого та талановитого новеліста

1864 - 1913
 Народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Віддали до початкової школи (1875 — 1876). Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.
 Твори: "Харитя "(1891)" На віру". Повість (1891) "Маленький грішник" (1893) "Помстився" (1893) Казка «Хо» (1894) "На крилах пісні" (1895) "Для загального добра" (1895) "Відьма." (1898) "По-людському" (1900) "Дорогою ціною" (1901) "На камені" (1902) етюд «Цвіт яблуні» (1902) "Під мінаретами" (1904) "Сміх" (1906) "Він іде!" (1906) "Persona grata" (1907) "В дорозі" (1907) "Intermezzo" (1908) "Дебют" (1909) "Fata morgana" (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910) "Сон" (1911) "Тіні забутих предків" (1911) "Подарунок на іменини" (1912) "Хвала життю" (1912) "Pack-storm" "Нюренберзьке яйце" "Ранок у лісі" "Сім’я Равлюків"


У нас сьогодні інформіна "Закоханий у життя, у сонце, у людину"



пʼятниця, 13 вересня 2019 р.

З Днем народження, чарівне місто на Дніпрових схилах!



Моє чарівне неповторне місто
На берегах одвічного Дніпра,
Замрієне дитячим сміхом чистим,
Зігріте в світлих променях добра.
           Марина Яланська

14 вересня наше місто святкує свій 243-й День народження!

В нашій бібліотеці до цієї дати День читання "Читай - пізнавай свій рідний край!"



пʼятниця, 6 вересня 2019 р.

9 вересня 250 років від дня народження Івана Котляревського - основоположника нової української літературної мови


1769 - 1838

Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце в небі сяє,
Тебе не забудуть...
Т. Г. Шевченко
 Народився 9 вересня 1769р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався у дяка. Із 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії. У 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
 У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу. У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора. У 1817—1821 — директор Полтавського вільного театру. У 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. Входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Член Вільного товариства любителів російської словесності з 1821 року. Підтримував зв’язки з декабристами. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. Помер 10 листопада 1838р. і похований у Полтаві. 
Твори: поема «Енеїда» (1798) — перший твір нової української літератури, написаний народною мовою водевіль «Москаль-чарівник» (1819) 
п’єса «Наталка-Полтавка» (1819) 
«Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну»
 Записи про перші дії російських військ у турецьку війну 1806 року (російською мовою) 
кантата «Малороссийский губернский общий хор» «Ода Сафо» — переклад на російську мову

Наші читачки Альбіна Дмитрієва та Ковальова Настя біля книжкової виставки  "Корифей української літератури Іван Котляревський"


понеділок, 2 вересня 2019 р.

Вітаємо!!!
    Шановні друзі, всі присутні,
Батьки сьогоднішні й майбутні,
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на Землі!
     До нас сьогодні завітали по дорозі в школу наші друзі- уже другокласники.
 Хтось із них все літо бігав до бібліотеки і читав, а хтось прийшов після довгої перерви, але ми всі були раді зустрічі.
    Ми радо привітали їх з початком нового навчального року і побажали цікавих уроків, високих оцінок, легких контрольних та вірних друзів! А ще - дружити з книгою і ніколи не забувати дороги до бібліотеки!



Ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань - вона цікава і по-справжньому нескінченна!

субота, 24 серпня 2019 р.

Усе моє, що зветься УКРАЇНА



Ми всі повинні пам'ятати цю дату - 24 серпня 1991 року. Цього дня прийнято Акт проголошення Незалежності України.

Буває, часом, сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе, як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - УКРАЇНА,
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
                                                                                     Ліна Костенко

Святкували патріотичним калейдоскопом "Добрий день, Україно моя!"
   Україно, ти моя молитва, 
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права
                           Василь  Симоненко


Якшо ти також закоханий у безмежні простори нашої Батьківщини, її історію, звичаї, традиції 
пропонуємо перевірити свої знання, відгадавши питання нашої вікторини:

* Де розташована Україна?
* Які ви знаєте державні символи?
* Назвіть країни з якими межує Україна?
* Які моря омивають Україну?
* Назвіть гори України?
* Скільки областей має Україна?
* Як називались на Січі всі символи й атрибути козацької влади?
* Назвіть гетьманів України?
* Народний символ України. ЇЇ садять у кожному дворі, нею лікуються від кашлю, серцевих захворювань,прикрашають весільний коровай.
Красивий, шедрий, рідний край,
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна!


пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Сьогодні - День українського прапора - вітаємо!
Прапор - це державний символ.
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє небо, жовте - жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є - народом,
Українським в УКРАЇНІ!
Н. Поклад

середа, 7 серпня 2019 р.

7 серпня  200 років від дня народження Пантелеймона Куліша - автора першого українського історичного романа


                 1819 - 1897


  Автор першої фонетичної абетки для української мови.
 Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії.
Навчався в  Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.
 З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права. Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси». В останні роки життя оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії. Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін». У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка. 
Твори: - перший україномовний історичний роман «Чорна рада» - гумористичні оповідання: «Циган» «Пан Мурло» «Малоросійські анекдоти» - оповідання на тему нещасливого кохання: «Гордовита пара» «Дівоче серце» - історичні оповідання: «Мартин Гак» «Брати» «Січові гості» - роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад» - романтично-ідилічне оповідання «Орися» - інші твори: «До кобзи» «Заспів» «Маруся Богуславка» «Рідне слово» «Святиня»