Літо розпочалось! Настрій - на ура!

 Гамірно й весело в нашій  бібілотеці -

- це знову з настанням літа ми приймаємо гостей: наших читачів, вихованців  пришкільного табору  "Соняшник" (НВК №66 ). І розпочали ми наш літній сезон інтелект-турніром "Спорт, Творчість, Краса". Змагалися дві команди "Вікторія" та "Дружба".  З відривом в одне очко перемогла команда "Вікторія". Діти з задоволенням приймали участь у веселих розвагах, отримували нові знання та позитивні емоції.

Переможці гри, в обмін на зароблені фішки, отримали призи.

Літо розпочалось! Приєднуйтесь!

 

"Як прийде туга - пізнаєш друга"

Українське прислів'я

Дружба - одне з найважливіших цінностей у житті, і, дійсно, великим щастям є відшукати ту щиру, правдиву людину, яку можна назвати справжнім другом. "Справжній друг з тобою, коли ти не правий. Коли ти маєш рацію, будь-хто буде з тобою" - сказав Марк Твен.

Знайомтесь: найкращі подруги, наші читачки,   Кіра та  Єльвіра. Дівчатка навчаються в різних школах, але дружать давно. А подружились завдяки спорту: кожен ранок тренуються  на спортивнному майданчику. А ще люблять разом відвідувати  нашу бібліотеку.

В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти. -

Слід другові допомагати,

Як треба завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці - швидше помиритись -

Не варто з друзями сваритись.

В. Остапчук

Ми вітаємо всіх друзів нашої бібліотеки і бажаємо, щоб в будь-якій складній ситуації вам на допомогу поспішав вірний друг!

 7 червня - день казки 

"Смарагди українського казкосвіту"

"Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем"

                           В. Сухомлинський

Казка - це світ повен чарівних подій в чарівних замках, з добрими феями, злими чаклунами, відьмами, русалками, лісними мавками. 

Казка - це особливий світ дітей, в якому вони живуть, борються і перемагають разом зі своїми героями. Вона змалку навчає нас уявляти та мріяти, радіти й сумувати.  В казці завжди перемагає добро, а зло відступає. Казку люблять не тільки діти, але й дорослі, адже вона з їх дитинства.

Отже ми сьогодні мандрували у світ незвичайних пригод, у світ фантазії - у невідому чарівну  країну казок з нашими маленькими читайликами та їх мамами,  яка знаходиться за високими горами, за синіми морями і темними лісами у тридесятому царстві...

 Дорогі наші користувачі!

6 червня

Вперше в нашому місті Дніпро, в парку ім. Шевченка, пройде дитячий книжковий ярмарок!

Погода не стане на заваді. Ми сподіваємось, що завдяки цьому, більше людей зможуть знайти своїх авторів та свої книги! 

Ласкаво запрошуємо!

Хай щастю дитини не буде кінця!

Нехай щасливими будуть всі діти на світі,

Сміються, співають, веселяться юрбою -

Нехай ласкаво сонечко світить!

Земля хай наповниться світлом й любов'ю!

Мета святкування Дня захисту дітей - привернення уваги до необхідності забезпечення благополуччя дітей всієї планети, а також до проблем дотримання їхніх прав і охорони здоров'я, що на сьогодні є однією з найактуальніших проблем у багатьох країнах.

Уперше свято відзначили 1950 року одразу в 51 державі світу. В Україні святкуємо з 1998 року.

Символ свята - зелений прапор з малюнком Землі, навколо якого зображено фігурки дітей різних рас і національностей. 

Нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними! Щоб кожна дитина була здорова і оточена турботою батьків. Нехай дитячі посмішки освітлюють нашу планету, нехай небо над головою буде мирним, а кожен новий день - добрим і цікавим!

                   24 травня    

Щорічно весь слов'янський світ, і зокрема Україна, відзначають День слов'янської писемності і культури, і вшановують пам'ять творців цієї писемності святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які дали поштовх для розвитку східнослов'янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи церковні школи. Вони також впорядкували слов'янський алфавіт, заклали основу "кирилиці," якою користуються сьогодні 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латині  і грецького письма.

Для кожного з нас ця дата важлива. - Адже саме кирилицею написані найважливіші для нас книги, за допомогою цієї абетки ми можемо висловити на письмі свої думки та почуття.

Буква. За нею склад,

Далі – до слова слово,

Ось вже і мовний ряд,

І зазвучала мова.

Ма – ма. Ро – ди – на. Шко – ла.

(Тато сюди привів).

Ширше і ширше коло

Нових цікавих слів.

Плейєр. Комп’ютер. Принтер.

Дивні важкі слова.

Різноманітність світу

З мовою ожива.

Мова – немов криниця,

Слів невичерпність в ній.

Кожне тобі згодиться,

Тільки читати вмій:

Казку, словник, підручник.

Мовити будеш влучно!

Звертаємо вашу увагу на книжкову виставку "Слово про слово" , з книг якої ви зможете дізнатись про історію слов'янської писемності . Також можна звернутись за посиланням: https://wwwyoutube. com/watch? v=Oh-RCMYIexA і подивитись фільм "Кирило та Мефодій - учителі словеснські"

 160 років від дня перепоховання Великого Кобзаря

22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка у Каневі

22.05.2017 09:02

 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Нині там споруджено великий пам'ятник із постаттю поєта і  музей вшанування пам'яті Тараса Григоровича Шевченка.

Ми вшановували пам'ять Великого Кобзаря годиною історичної правди  "Шевченко знаний і незнаний" з нашими читачами , де переглядали всі життєві шляхи Тараса від сирітського злиденного життя кріпака і до найбільших творчих успіхів і злетів, і дізнались, що Шевченко у своєму житті мав не лише горе, а також і багато радісних днів, що, зрештою довели його до великих успіхів і до нечуваної слави.

Він залишається серед нас, українців, і далі невмирущим як поет, як геній, як вірний  син та оборонець свого народу, як  проводир, що показує нам шляхи в боротьбі за справедливість і незалежність.