160 років від дня перепоховання Великого Кобзаря

22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка у Каневі

22.05.2017 09:02

 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Нині там споруджено великий пам'ятник із постаттю поєта і  музей вшанування пам'яті Тараса Григоровича Шевченка.

Ми вшановували пам'ять Великого Кобзаря годиною історичної правди  "Шевченко знаний і незнаний" з нашими читачами , де переглядали всі життєві шляхи Тараса від сирітського злиденного життя кріпака і до найбільших творчих успіхів і злетів, і дізнались, що Шевченко у своєму житті мав не лише горе, а також і багато радісних днів, що, зрештою довели його до великих успіхів і до нечуваної слави.

Він залишається серед нас, українців, і далі невмирущим як поет, як геній, як вірний  син та оборонець свого народу, як  проводир, що показує нам шляхи в боротьбі за справедливість і незалежність.

 Сьогодні, 5-го травня - 

Той не хворіє, хто руки часто миє

У 5-й день п'ятого місяця, що символвізує 5 пальців на кожній руці людини відзначають Всесвітній день гігієни рук. Цей день акцентує на особливій важливості миття рук. Простій звичці, яка здатна врятувати життя, і не тільки під час пандемії.

Повітря, сонце і вода -

Для всіх хвороб просто біда.   

Тож гартуватись, друже, слід,

Щоб врятуватися від бід.

На сонце личко підставляй,

Водою тіло обливай,

Морозу, холоду не бійся,

А для сміливості ти смійся.

       Н. Красоткіна

Навіщо потрібно мити руки і коли це треба робити.

– Руки є одним із основних факторів ризику розповсюдження патогенних мікроорганізмів. Адже на наші руки потрапляє чимала кількість мікробів. В результаті навіть незначних подряпин чи ран, вони можуть викликати вірусні захворювання, бактеріальні, грибкові та кишкові інфекції, гельмінтози тощо.

– Гігієна рук є захистом проти нових і виникаючих стійких до антибіотиків інфекцій. Зокрема, такий захист кардинально зменшує ризики підхопити небезпечні хвороби на кшталт COVID-19 та інших респіраторних вірусів, кишкових інфекцій, вірусу гепатиту А та ін.

– Найбруднішими предметами, яких торкається майже кожна людина щодня, є телефони та гаджети, клавіатура та мишка комп’ютера, письмові столи, кнопки ліфта, вимикачі світла, дверні ручки та усі поруччя, особливо – у транспорті.

– Тож не забувайте мити руки обов’язково:

*після повернення з вулиці – додому або на роботу;

* на початку та в кінці робочого дня;

* до, під час і після приготування їжі;

* після відвідування туалету, до та після зміни підгузку дитині;

* до і після догляду за хворими;

* перед використанням контактних лінз;

* після кашляння, чхання, видування носа;

* після кашляння, чхання та після контакту з будь-якими біологічними рідинами;

* після контакту з тваринами тощо.

– Також важливо мити руки – правильно. Тобто не менше 40-60 секунд. Адже вода і звичайне туалетне мило самі по собі не знищують мікроорганізми, а ефективність гігієни залежить лише від ретельного тертя долоней. Потрібно приділяти особливу увагу таким ділянкам: зовнішня поверхня долонь, проміжки між пальцями, пучки пальців та великі пальці.

– Для миття рук рекомендують використовувати рідке мило з дозатором. А для висушування – одноразові паперові рушники (у громадських місцях) або індивідуальний тканинний рушник. Важливо закривати кран, не торкаючись його чистими руками. Краще це зробити використаним паперовим рушником.

 Торжество із торжеств

Христос Воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилось найбільше із чудес,

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос Воскрес !

                        Воістину Воскрес

Великдень - Свято Життя, бо Господь повернув людям вічне життя.

Великдень - Свято Світла, бо Христос блиском Свого сяйва зруйнував холодний морок смерті.

Великдень - Свято Надії, бо через Своє Воскресіння Господь звільнив всіх від пекла, куди після гріхопадіння Адама і Єви було приречене потрапити все людство.

Вітаємо і запрошуємо взнати більше про святкування Великодня та інші звичаї і традиції нашого народу з книг, що маємо в нашій книгозбірні.

 Що таке Масляна та з чим її їдять?

Сиропусний тиждень (Масниця, Колодій, Масляниця, Запусти, Заговини)- переддень Великого посту і справжнє свято молочних страв. Здавна в ці дні в Україні готують велику кількість млинців, налисників і вареників з сиром, щедро заправляючи їх сметаною. Варять молочні галушки, локшину, киселі. Це тиждень відвикання від досить щедрих зимових святок.

Пропонуємо вам веселу вікторину "Масляна, пригощай!" 

(Правильні відповіді можете знайти на нашому блозі в статті "Масляна, Масляна, яка ти мала!")

* Символом чого є млинці, які печуться на Масницю?

* Скільки днів святкується Масляна?

* Чим мастять млинці зразу після випікання?

* Що з основних страв Масляної вважають символом місяця?

* В який із днів Масляного тижня просять прощення?

* Як називаються зменшені млинці?

* Виберіть правильне закінчення прислів'я: "Перший млинець....."

* Хто в казці К. Чуковського гасив пожежу пирогами і млинцями?

* Як називається спортивний снаряд з "млинцями"?

* Яка геометрична фігура супроводжує все свято Масляної?

 Масляна, Масляна, яка ти мала!

Якби ж тебе сім тижнів, а посту одна!

Масляна, Масляна,

Маслечком промащена,

Приходь раненько

Зустрінем тебе добренько,

Вареником, оладком, сиром,                                                      маслецем,

Та рум'яним млинцем!

     Масляну (інші назви Масниця, Пущення, Колодій, Заговини, Сирний тиждень) цього року українці відзначають з 9  по 14 березня. Це популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів. Пов'язане воно було, перш за все, з проводами зими. Цілий тиждень масових розваг та веселощів перед Великим постом. Людям дуже хотілося скоріше провести  зиму і зустріти довгоочікувану весну.

Обрядова їжа на масляну - вареники із сиром і сметеною та гречані і пшеничні млинці. (Млинці - символ сонця, а вареники- місяця). Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка була: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть". 

Масляна передує семитижневому Великому посту і завершується Прощеною неділею.

Це цікаво знати...

Кожен день Масниці має певне значення, назву та цікаві звичаї. У перший день - "Зустріч "- зранку жіноцтво збиралося справляти Колодки - символ народження роду, частину Дерева Життя.

У вівторок - день другий - "Загравання" -всі виходили на вулицю, де влаштовували веселі забави. Вважалося, що чим багатше відсвяткуєш, тим багатший рік буде.

Не даремно наступний день - середу - називали Ласунець" - цього дня тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер - "Широка Масниця" . В народі говорили: "Розгуляй-четвер прийде жарт і пісню принесе". З піснями і танцями носили й возили на санях хлопці й дівчата по вулиці дерево, химерно прикрашене дзвіночками та яскравими стрічками.

П'ятий день - пятниця - "Тещині вечірки". У цей день зять частує тещу та катає її вулицями. Дорогу обирали залежно від характеру тещі - злу і сварливу везли по нерівній дорозі, а лагідну - по рівненькій.

У суботу відбувались посиденьки у зовиці. Влаштовували чаювання, зустрічали гостей, грали у веселі ігри.

Останній день - Прощена неділя. В цей день прощали всі образи і просили прощення у сусідів, родичів. Цей день так і називали - Прощення.

Щедрої Масниці вам!

 Водохреще, воно ж Хрещення Господнє або Богоявлення є одним із найбільших християнських свят.   Воно завершує зимові святки, тобто свята різдвяно-новорічного циклу. 

Християни вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже цього дня Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Після хрещення Ісус Христос пішов у пустелю, щоб на самоті, молитві і пості підготуватися до виконання місії, з якою він прийшов на землю.

Як святкують Водохреще: традиції та обряди

Святкування Хрещення Господнього розпочинається вже 18 січня ввечері. В цей час у храмах правлять служби та освячують воду віруючих. У Водохресний святвечір готується голодна кутя, а сім'я збирається за святковим столом із появою на небі першої зірки.

На 19 січня також освячують воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі двір, криниці та домашніх тварин. Віряни використовують її впродовж усього року як ліки на випадок хвороби. Дівчата ж намагалися умитися водохресною водою, щоб зберегти красу.

 

Освячення води відбувається не лише в церкві, але й на берегах річок, струмків, озер. Для цього ще напередодні прорубують у льоді ополонку в формі хреста. А вирубаний великий хрест встановлюють вертикально поруч із ополонкою. 

Після відправи священик занурює в ополонку хрест, таким чином освячуючи воду. Там же на водоймах проходять водохресні купання. Занурення в ополонці символізує очищення від гріхів – люди вірять, що вода на Водохреще набуває цілющих властивостей.

Що не можна робити у день Хрещення Господнього

У цей день прийнято проявляти терпіння, допомагати ближнім, дякувати Богові й очищати думки та душу від гріхів. Заборонено лаятися і думати про погане.

Не можна в свято Богоявлення набирати воду з поганими думками, інакше вона втратить цілющі властивості. А перед купанням в ополонці заборонено пити алкоголь.

Не варто 19 січня також прати, прибирати, шити та в'язати.

Прикмети та повір’я на Водохреще

Морозна й сонячна погода на Хрещення Господнє віщує посушливе літо. Якщо ж день похмурий і спостерігаються опади, то літо буде теплим, дощовим і вдалим на врожай.

Якщо небо чисте, а зірки яскраві – то домашнє господарство значно розростеться з’явиться потомством.

Тепла погода на Хрещення віщує людям проблеми зі здоров'ям цього року.

 Багато снігу 19 січня обіцяє міцне здоров'я, а заметіль – урожайний і багатий рік.

Страшна завірюха цього дня означає, що бджоли будуть давати особливо лікувальний мед.

Сватання на хрещення обіцяє довге й щасливе сімейне життя.

Сни, побачені в ніч на Хрещення Господнє, вважаються віщими.

Гавкання собак свідчить, що цього року не буде фінансових проблем

У Богоявлення не можна плакати – інакше потім доведеться лити сльози весь рік.

У Водохресну ніч відкриваються небеса до прохань людей. Якщо про щось помолитися, то прохання обов’язково здійсниться.

Той, хто прийме хрещення в день Богоявлення, проживе довге й щасливе життя.

Якщо молода дівчина вийде на вулицю вранці на Водохреще і зустріне молодого хлопця, то вийде заміж цього року. Якщо першим зустрічним буде літній чоловік, то дівчина весь рік буде самотньою.

Це свято приурочене  появі воскреслого Ісуса Христа своїм учням на горі Фафор.

 Свято Преображеніє Господнє відзначається Східною Церквою з 4 століття і є одним із найбільших після Різдва і Великодня. 

У народі є така приказка: "Прийшов Яблучний Спас - пішло літо від нас". Здавна у цей день прощалися з літом і готувалися зустрічати осінь, адже саме після Другого Спасу відчувається перший подих осені.

У народі Другий Спас називають Яблучним і вважають святом врожаю. 

Цього дня освячують у церквах  не тільки яблука, але й виноград та інші дари землі. 

В цей день прийнято дарувати яблука родичам, сусідам, друзям, малозабезпеченим. Яблука їдять сирими, запікають, печуть пироги, варять варення.

Прикмети на Яблучний Спас:

*  Яка погода на Яблучний Спас, така буде й на Покрову (14 жовтня)

*  Якщо день сухий і теплий, то й осінь буде м,якою, без дощів, а зима - суворою

*  Дощ у цей день - осінь буде рання й дощова.

*Другий Спас - тримай рукавиці про запас 

Вітаємо всіх наших читачів

В цей день святкують два свята. Церква нагадує про народження Хрестителя Господа Івана Предтечі, який хрестив Сина Божого Ісуса Христа в водах Йордана.

Друге свято в день Івана Купала - язичне. Воно прийшло до нас ще з дохристиянських часів. І присвячене слов'янському богу Ярилі -  покровителю богу сонця і всього живого. Звідси іше одна назва свята - Ярилів день.

На Різдво Івана Предтечі обов'язково ходили до храму на службу.

Кульмінація святкування приходилась на вечір і ніч з 6 на 7 липня. В цю ніч прийнято розпалювати велике вогнище. Вважалося, що воно має велику цілющу силу. Звідси  і головне дійство свята - стрибки через вогнище. Їх робили для того, щоб очиститись. Водили хороводи навкруги вогнища, а далі йшли з факелами до води, де проходило "весілля вогню і води" коли об воду гасили факели. Після цього до самого ранку купались.

Також вважалося що на Івана Купала відчинялися двері в потойбічний світ і духи могли дати пораду чи передбачити майбутнє.

Люди також намагались знайти казкову квітку папороті. Вважалося, що вона розквітає саме в купальську ніч. І того, хто її знайде, ждуть скарби і виконання всіх бажань.

Прикмети й повір'я :

- Не можна далеко відходити від людей і помешкань - може вкрасти нечистий;

- Не можна далеко запливати - русалки потянгуть;

- Якщо чутно зозулю - буде холодна осінь;

- Доноситься спів цвіркуна - буде зима м'яка;

- Якщо побачив змію - чекай лиха

На Купалу обов'язково вмивались росою, або водою із криниці - вважалося, що тільки в цей день вона цілюща.

Іван Купала в інших країнах:

Оскільки це свято зв'язане з днем літнього сонцестояння, то аналоги Купалі є по всій Європі.

В Німеччині відмічають Йоль. А в Фінляндії й Естонії  - Юханус. В цих країнах це державне свято з вихідним днем.

Цінуймо хліб

"Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити"

народна мудрість

І хліб, і труд - не байдужі зустрічні,

Дороги їх поруч - одна в них судьба.

Бо труд без хліба - трагедія вічна,

А хліб без труда - віковічна ганьба

Валерія Гуртовська

Сьогодні на літературно-поетичній годині "Запеклося сонце в хлібі" ми вели мову про найбільшу святість нашого народу - про хліб наш насущний. Учасниками дійства були четвертокласники 73-ї школи.

Діти тримали в руках початок хліба - маленьку зернинку, говорили про обряди та звичаї нашого народу,згадували народні прислів'я та приказки, розгадували загадки. А ще вшанували пам'ять десяти мільйонів українців, що загинули від жорстокого голодомору 32-33 років.

Вітаємо зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, Днем Українського козацтва та Днем захисника України!

За Дніпровими порогами, за південними дорогами,

За степами, за широкими, наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вільную,

Україну свою рідную, як зіницю берегли.

Сьогодні ми на одну мить перенеслися в далеке минуле нашої України і помандрували з нашими "Козачатами" та "Барвінчатами" козацькими стежками.Два отаманських курені жваво змагалися за перемогу на краще знання життя і побуту козаків. Діти брали участь у ситуаційній грі, відповідали на питання вікторини "Оживає дух козацький",жартували, доповнювали прислів'я, давали козацьку присягу та знайомились з заповідями козаків. Це були чудові

козацькі розваги "Козакуйте, козаки".

ВІТАЄМО!!!