Стартував 

"Книга єднає країну!"

Тиждень дитячої книги - свято всіх читаючих дітей - допитливих, залюблених в книгу. Свято веселих пригод, нових літературних відкриттів, знайомств, зустрічей. Його немає в календарі, але про нього знають всі цінителі та шанувальники її величності КНИГИ.

Початок цій чудовій традиції було покладено ще 78 років тому, в далекому 1943 році Левом Кассілем, з метою заохочення дітей і молоді до читання. Святом надії назвали цей день ті, хто спілкувався тоді  з відомими дитячими письменниками. Бо ніщо не може замінити людині спілкування зі справжньою книгою. І свято, що оселилося в душах читачів у воєнне лихоліття вистояло, зберегло свої традиції і розширило свої кордони.

Ми традиційно включились в святкування Всеукраїнського тижня дитячої книги - у нас сьогодні  свято "Про царицю Книгу і чарівне дзеркало", де діти, а це були учні третього класу 73-ї школи, з великим задоволенням і радістю приймали активну участь в літературному квесті "Я знаю все!" : бились на літературній дуелі, впізнавали автора, добирали героям літературну пару, ділились знаннями про історію книги, визначали найактивнішого читача класу. Але найбільшим подарунком була зустріч з улюбленою  письменницею нашого краю Еліною Іванівною Заржицькою. Діти ловили кожне слово авторки чарівних казок, розпитували як народжуються дивні персонажі та веселі історії, були героями цих історій та поділились, що й самі пробують перо. 

Було весело! Наші маленькі кмітливі читачі довели справедливість вислову: "Хто багато читає, той багато знає!"

  Всі присутні на Книжкових іменинах гості отримали солодкі подарунки.

Пам'ятайте: у світі обов'язково знайдеться книга, яка написана саме для вас!

 Винний у любові до України

Валер'яну Підмогильному - 120 років від дня                                                    народження.

Український письменник, перекладач, один з найвидатніших прозаїків "розстрілян0го  відродження"             

1901 - 1937

"Творчістю Підмогильного могла б пишатися будь-яка національна література"

В. Савченко

Валер'ян Петрович Підмогильний народився 2-го лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині. (тепер передмістя м.Дніпро)

Спочатку Валер'ян відвідував церковнопарафіяльну школу. Де захоплюється французькою мовою, вчиться на відмінно, багато читає. Пробує писати вірші, оповідання, які друкуються в шкільному журналі під псевдонімом Лорд Лестер. Після школи вчиться в Першому реальному училищі в Катеринославі, закінчує його "з відзнакою" і вступає на математичний факультет Катеринославського університету. Але змушений полишити навчання через нестатки. Багато часу  приділяє самоосвіті. Вивчає іноземні мови. Починає працювати в відділку народної освіти. Саме в цей час пише оповідання "Добрий Бог", "Гайдамака", "Пророк", "Старець", "Ваня" і друкує їх в Катеринославському збірнику "Січ". Літературна діяльність переривалась вчителюванням, працею в видавництвах. Зокрема, в 1920- 1921 роках вчителює у Павлограді. Своїм духовним наставником вважав М. Коцюбинського.

Трагічно склалася доля письменника і людини Валер'яна Підмогильного.  В грудні 1934 ророку Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в "участі у роботі терористичної організації". Через три жахливих роки ізоляції, життя в нелюдських умовах політичного злочинця, був розстріляний в урочищі Сандарма в Карелії. Реабілітований Валер'ян Підмогильний посмертно  в 1956 році.

 Він прожив коротке, але плідне життя. Про це свідчать його твори, які він нам залишив. Це збірки оповідань і повістей, два романи світового рівня - "Місто" (1928) та"Невеличка драма"(1929). Це його талановиті переклади  Вольтера, Д. Дідро, Оноре де Бальзака, А. Франса, Гі де Мопасана, Г. Флобера.

Творчий шлях Валер'яна Підмогильного тривав лише 15 років. А потім його ім'я було вилучено з літературного процесу. Майже 60 років українському читачеві довелося чекати повернення його творів. Після довгого забуття твори Валер'яна Підмогильного вперше вийшли друком лише 1989 року. Його переклади вважаються найкращими і охоче перевидаються сучасними видавцями.

Твори Валер'яна Підмогильного і тепер хвилюють, цікавлять, спонукають до роздумів і допомагають сучасному читачеві пізнавати себе і світ. 

 Читайте їх, вони є в нашій бібліотеці.

З Днем народження, моє сонячне місто!

Місто моє сонячне в променях купається, 
 І серпанки виткані над Дніпром встають.
 Паркам, скверам, вулицям день новий всміхається 
 Ранком міста рідного, що завжди в строю. 
              Місто моє сонячне - край, яким пишаємось.
              Молодієш, квітнеш ти чередою літ. 
              Звідусіль до тебе ми радо повертаємось 
              Рідний мій Дніпро - кращий на весь світ!
                                                       Ю. Поліський 

 СЬОГОДНІ НАШЕ МІСТО СВЯТКУЄ СВІЙ 244-Й ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ!

 І ми вітаємо з цією датою всіх дніпрян! 

 Місто наше росте, удосконалюється і з надією дивиться в майбутнє. 

 А чи знаєте ви, що?... 

 Офіційно місто було засноване під час візиту Катерини Другої, яка заклала перший камінь у будівництво Преображенського собору 9 травня 1787 року і мало назву КАТЕРИНОСЛАВ. 

 У 1796 році Катеринослав за указом нового імператора Павла було перейменоване на НОВОРОСІЙСЬК.

 У 1802 році імператор Олександр 1-й повернув місту стару назву - КАТЕРИНОСЛАВ. 

 У 1918- 1919 роках місто мало офіційну назву СІЧЕСЛАВ. 

 У липні 1926 року було перейменоване на ДНІПРОПЕТРОВСЬК, завдяки розташуванню на річці Дніпро та на честь одного з діячів комуністичного руху Г. Петровського. 

 У травні 2016 року, згідно закону про декомунізацію, місто змінило назву на ДНІПРО!

Нам жити і пам'ятати

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Він приурочений до річниці виведення радянських військ з Афганістану.

Афганістан - одна із трагічних сторінок нашого українського народу.

 Війна, яка тривала 10 років - з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року.

У виконанні інтернаціонального обов'язку в Афганістані брали участь 6276 воїнів із Дніпропетровщини.

 268 з них привезли в домовинах, 9 - пропало безвісти, 458 - поранено.

Ми пам'ятаємо!

 Чорні крила Голодомору

23 листопада Україна і світ вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років

Зроніть сльозу: бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці,

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

 Що мали зватись гордо - українці

Н. Виноградська

Вшановували й ми з нашими читачами - учнями 9 "Б" 66 школи - 

 уроком-реквіємом "Жнива скорботи"

Голодомор... від нього за приблизними підрахунками загинули в Україні від 7 до 10 млн. людей.

У світовій історії не зафіксовано подібного голоду, який випав на долю України - однієї з найродючіших країн світу.

Діти з великим болем слухали розповіді бібліотекарів про те,  з якою жорстокістю винищували наш український народ, про страшний закон "п'яти колосків", читали вірші про ті страшні події, продивилися кліп "Голгофа голодної смерті" та спогади очевидців. Запалили свічки пам'ті та хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх жертв.

 

                  Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно...

Н. Виноградська

Військова слава Дніпра

76 років тому наше місто було звільнене від нацистської окупації, яка тривала з 1941 - 1943 роки

...А час міняє кольори,

І як би там не склалась доля -

Тії осінньої пори

Прийшла на землю нашу нашу воля.

І хоче хтось затерти дати.

Та вічні в пам'яті солдати

Тії жорстокої війни.

О.Тараненко

Ми сьогодні з нашими читачами, учнями 9"Б" 73-ї  та 8"А" 66-ї шкіл, вшановували пам'ять людей, які своїм потом і кров'ю дали нам волю, заплативши за це своїм життям. 

І знову на наше запрошення відгукнулась Наталя Захарівна Лутченко (за що ми їй дуже вдячні) - чудова жінка, небайдужа людина, яка зробила титанічну роботу, написавши книгу про підпільну організацію, яка діяла в нашому місті під час окупації.
В своїй книзі "Підпільна організація Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська (серпень 1941- жовтень 1943):погляд через 70 років" Наталя Захарівна використала спогади родичів і друзів підпільників, сучасників тих подій та архівні документи, з яких гриф "секретно" було знято лише в 1991 році.
 Затамувавши подих всі присутні слухали про героїчні сторінки минулого нашого міста.
Ми радимо прочитати цю книгу всім, хто не байдужий до історичного минулого нашого краю.

З Днем народження, чарівне місто на Дніпрових схилах!

Моє чарівне неповторне місто

На берегах одвічного Дніпра,

Замрієне дитячим сміхом чистим,

Зігріте в світлих променях добра.

           Марина Яланська

14 вересня наше місто святкує свій 243-й День народження!

В нашій бібліотеці до цієї дати День читання "Читай - пізнавай свій рідний край!"