Свою мрію намалював і прислав нам наш читач, уже п,ятикласник, Владик Мартинов.  А мріє він - про мир в нашій рідній Україні!

А це мрія Зої Мельникової, - дуже активної і креативної дівчинки, яка понад усе любить читати!

Ми дякуємо їм за ці чудові малюнки і дуже надіємось, що їх мрії здійсняться!

Сьогодні відзначається 
веселе і радісне свято -

Хай буде дитинство щасливим!

Потрібно пам,ятати, що День захисту дітей - це не просто веселе свято для самих діток, а й нагадування дорослим про необхідність захищати права дітей,огорнути їх затишком і теплом, щирою ніжністю, батьківською турботою і святою материнською любов,ю, щоб діти росли здоровими і щасливими, вчилися і займалися улюбленими справами, щоб вони виросли добрими,світлими, щирими і сердечними. 

День захисту дітей - це чудове свято!

  Усіх дітей Землі ми хочем привітати.

Хай світить сонце всім, грайливий м,ячик скаче,

Від болю і образ нехай ніхто не плаче.

Чудова пісенька нехай летить над краєм

Про те, що ми зі святом всіх вітаєм!

Пригадаймо, як

ось так весело ми святкували в минулі роки!

Це цікаво знати...

Вперше День захисту дітей відзначався в 1950 році в 51 країні світу. А вже в 1989 році ООН прдставила "Конвенцію з прав дитини."

 Україна приєдналась до "Конвенції прав дитини" в 1991 році, проте відзначати почали з 1998 року, після підписання 30 травня Президентом України Указу "Про день захисту дітей".

Цікаво, що з 2013 року за ініціативою ООН цього дня відзначають ще й Всесвітній день батька.

Любі наші читачі-п,ятикласники, цей список літератури "Що читати влітку?" для вас!

Українська література

1. Міфи і легенди давніх українців. Народні перекази, загадки, прислів, та приказки;

2.Народні казки;

3. Вінграновський М. "Сіроманець", "Первінка";

4. Воронина Л. "Суперагент 000", "Таємне товариство боягузів";

5.Гаврош І. "Пригоди Івана Сили";

6.Глібов Л.Байки;

7. Гуцало Є. "Лось, "Сім,я дикої качки";

8. Дерманський С. "Чудове Чудовисько в Ккраїні Жаховиськ";

9.Ільченко О. "Загадкові світи старої обсерваторії";

10.Королів-Старий В. "Хуха-Моховинка", "Потерчата"; 

11. Костецький А. "Дракон Міні-Макс", "Суперклей Христофора Тюлькіна";

12. Малик Г. "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії";

13.Мензатюк З. "Таємниця козацької шаблі";

13. Нестайко В. "Чарівний талісман", "Неймовірні детективи";

14. Олесь О. "Заспів", "Україна в старину", "Похід на Царгород";

15.Пагутяк Г. "Лялечка і Мацько";

16.Пчілка О. "Сосонка";

17.Рильський М. "Дощ", "Осінь-маляр із палітрою пишною"; 

18. Симоненко В. "Цар Плаксій і Лоскотон";

19. Тичина П. "Не бував ти у наших краях", "Гаї шумлять";

20.Українка Л Казки.; 

21.Франко І. "Коли ще звірі говорили";

22. Чемерис В. "Аравійська пустеля"

23. Шевчук В. "Панна квітів";

24. Шевченко Т. "За сонцем хмаронька пливе", "Садок вишневий коло хати"

Після закінчення карантину

Чекаємо з нетерпінням!

. 

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Любі наші читачі!

Намалюйте свою мрію, сфотографуйте та відправте повідомленням на сторінку FASEBOOK Національної бібіліотеки для дітей. Переможці визначатимуться методом "народного голосування" - кількістю вподобань, а найкращих оберуть художники. 

Фото можна переглянути та проголосувати у фотоальбомі "Мрійник року" за посиланням: https://www.fasebook.com/pq/nbnkids/photos/?tab=albumgalbum_id=19662331913509092

Результати дізнаємось у прямому ефірі 1.06.20 у Міжнародний день захисту дітей. Їх оголосить  директор Національної бібіліотеки Гордієнко Алла Іванівна.

А щоб і ми мали змогу проголосувати за вас надішліть копію свого малюнка і свої дані на нашу електронну адресу:lib14@i.ua

115 років від дня народження 

Михайла Шолохова -

письменника і журналіста, 

Лауреата Нобелівської премії

                             1905 - 1984

"Письменник повинен завжди говорити читачеві правду"

                                                                                                           М. Шолохов

Михайло Олександрович Шолохов народився (11) 24 травня 1905 року на Дону, в станиці Вешенській, в сім'ї селянина. 

Гідного освіти не зміг отримати через події революції та громадянської війни. Читати і писати навчився в церковно-приходській школі, вступив до гімназії, але не встиг її закінчити. 

У 1920 році вступив в продовольчий загін. Брав участь в боях з білогвардійцями на Дону. В кінці 1922 року приїхав до Москви, де познайомився з літераторами спільноти «Молода гвардія». З 1923 року з'являються його перші публікації: «Випробування», «Родимка». 

У 1925 році Шолохов знайомиться з А.Серафімовічем, який згодом став його літературним наставником. У пресі того часу з'являються різні розповіді Михайла, сформовані пізніше в збірники «Донські оповідання» і «Блакитний степ». 

З 1926 року починається його грандіозна робота над твором «Тихий Дон», яка не тільки отримала позитивні відгуки великих письменників світу, але і була відзначена найвищою нагородою — Нобелівською премією в 1965 році. 

1932 ознаменувався для Шолохова виходом роману «Піднята цілина», який також отримав хороші рекомендації. 

Велику Вітчизняну війну він пройшов військовим кореспондентом, часто бував на фронті і свої враження виклав в таких нарисах, як «На Дону», «На Смоленському напрямку», «Наука ненависті», "Доля людини" та інших. Тоді ж він почав роботу над романом «Вони боролися за батьківщину». 

Багато творів великого письменника були не раз екранізовані й стали класикою російського кіно. 
За кордоном твори Шолохова видавались більш як 700 разів у 47 країнах 45 мовами.

в 1965 році у Стокгольмі була присуджена Міжнародна Премія Миру в сфері культури.

Помер видатний письменник Михайло Олександрович Шолохов в рідній станиці 21 лютого 1984 року. 

Сьогодні, 24 травня - День Слов,янської писемності і культури та день вшанування пам,яті провідників християнства - рівноапостольних Кирила та Мефодія

"Душа, що не знає літер - мертва душа"

Кирило

Праця цих великих просвітителів стала надбанням усіх слов,ян.

Кирило створив слов,янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов,янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця". Створена ними абетка стала фундаментом української та інших слов,янських мов. Від "кирилиці" утворились алфавіти: український, білоруський, російський, болгарський, сербський. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов,янську Євангелія та Псалтиря. 

Найдавнішою, точно датованою кириличною книгою є "Остромирове євангеліє",  датоване 1057 роком.

Гробниці, кості й мумії мовчать,

А слово вічне, ніби далина.

Із темряви віків, де цвинтаря печать,

Лиш чути письмена...

Іван Бунін

Писемність, мова - то є душа кожної нації, її найдавніший скарб. У мові  - наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.

А чи знаєте ви, що...

Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українську мову було прирівняно до літературної наприкінці 18 століття після виходу в 1798 році видання "Енеїди" Івана Котляревського. Саме його вважають засновником нової літературної української мови.

Солов,їну, барвінкову, колосисту - на віки -

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,-

Бо ж єдина - так, як мати -

Мова в кожного із нас!

В. Лучук

.

 22 травня 180 років від дня народження Марка Кропивницького - українського драматурга, актора, режисера, "батька" українського професійного театру

1840 -1910

"Він багато зробив для відродження українськго театру, його заслуги не щезнуть як дим"

П. Саксаганський

                                          Народився 22 травня 1840 р. в с. Бежбайраки (Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків. 1856 р. закінчив Бобринське повітове училище.

У 1861—1871 pp. працював на різних канцелярських посадах у Бобринці та Єлисаветграді. Разом із І. Карпенком-Карим організував Бобринецький аматорський драматичний гурток, де виконав свої перші ролі: Петра («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Лопуцького («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка). У 1862 р. став вільним слухачем юридичного факультету Київського університету, проте його цілковито захопив театр. У 1863 р. написав перший драматичний твір — мелодраму «Дай серцю волю, заведе в неволю». Ставив п'єси І. Котляревського, М. Гоголя, О. Островського. У 1870 р. переїхав до Одеси, працював у професійних російських трупах. У цей період зростає його майстерність, виробляється власна творча манера.

У 1874 р. вперше виступив на петербурзькій сцені як виконавець українських пісень, декламатор «Кобзаря» Т. Шевченка, байок Л. Глібова.

У 1882 р. організовував першу українську професійну трупу, до колективу якої увійшли М. Заньковецька і М. Садовський. 27 жовтня у Єлисаветграді було здійснено постановку п'єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У 1883 р. відбулося об'єднання з трупою М. Старицького, в театральний колектив влилися П. Саксаганський та І. Карпенко-Карий. Трупа, створена М. Кропивницьким, гідно репрезентувала українську культуру. Обставини потребували універсальних талантів: М. Кропивницький працював як режисер, літератор, актор та організатор театрального життя. Від його трупи відділилися театральні колективи, які очолили П. Саксаганський, М. Садовський, І. Карпенко-Карий.

У творчій спадщині М. Кропивницького-драматурга — 45 п'єс. Лише дві з них написані російською мовою. Він також автор кількох перекладів творів зарубіжної драматургії.

У своїх п'єсах відображав гострі соціальні колізії, порушував проблему стосунків народу та інтелігенції («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»).

Велику популярність мали водевілі «Пошилися у дурні», «По ревізії».

М. Кропивницький був актором величезного творчого діапазону, блискуче володів мистецтвом перевтілення, з однаковим успіхом грав Шекспірового Отелло і Стецька зі «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, був чудовим декламатором, писав музику до вистав. Він автор вокальних дуетів («Де ти бродиш, моя доле» та ін.), романсів («Соловейко» та ін.), пісні «Ревуть, стогнуть гори, хвилі».

М. Кропивницький створив також школу режисури й акторської майстерності. Серед його вихованців були таки відомі актриси, як Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька, Г. Борисоглібська, І. Мар'яненко.

Як режисер створив романтично-побутовий театр, в якому знаходилося місце і для етнографізму, і для мелодрами.

Помер 21 квітня 1910 р. Похований у Харкові.травня